Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Врахування проблеми національного адресата в проекції на засоби масової інформації: галицький читач

Врахування проблеми національного адресата в проекції на засоби масової інформації: галицький читач

Назва:
Врахування проблеми національного адресата в проекції на засоби масової інформації: галицький читач
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,11 KB
Завантажень:
311
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Врахування проблеми національного адресата в проекції на засоби масової інформації: галицький читач


Регіональний адресат посідає важливе місце в міжкультурній комунікації. Адресатів, різних за інтересами, статтю, віком та іншими ознаками об’єднують в одну групу за сприйняттям культурної картини світу на основі національної спільності. Теорію масової комунікації активно розробляли О.В. Петрова, М.Ф. Алефіренко, М.М. Назаров та інші. Проте категорія адресата досліджена в сучасному мовознавстві недостатньо.
Н.Д.Арутюнова торкається проблеми категорії адресата в контексті художньої літератури. Очевидно, категорію адресата перспективно вивчати у проекції на газетний текст з урахуванням його національної специфіки. Мета роботи – дослідити особливості функціонування діалектизмів у газетному тексті, довести, що це підвищує експресивність тексту, робить його більш емоційним, консолідує читача певного регіону. Йтиметься про мовні коди, які можна по-різному інтерпретувати залежно від місця проживання читача, приклади подаватимемо з газети „Поступ” за 2004 рік (рубрика „Львівські обсервації”).
Масова комунікація має чималі можливості впливу. Як зазначено в книзі американського журналіста У. Літашана, написаній ще в 1922 році, людина через неможливість охопити всю різноманітність життя змушена використовувати не реальні факти, а їх замінники, „стереотипи”. До особливостей стереотипів ще тоді У. Літашан зачислював спонтанність їх виникнення, вплив стереотипів на формування нового емпіричного досвіду, а також традицій і звичок; спрощення і неадекватність інтерпретації реальності. Ці стереотипи транслюються через посередництво засобів масової інформації [Назаров 2002: 84]. Нашу епоху недаремно називають ерою інформації: вплив ЗМІ та стереотипів, які вони формують, значно збільшився.
„Вплив на аудиторію пов’язаний перш за все з необхідністю врахування психологічної структури індивіда” [Назаров 2002: 85]. Засоби масової інформації містять складові, які по-різному впливають на аудиторію. Адресат „вступає в комунікацію не як глобальна особистість, а у визначеному своєму аспекті, амплуа чи функції” [Арутюнова 1981: 357-358]. Важливою ознакою адресата, без врахування якої вплив на нього стає малоефективним, є його національна належність. Національна ідентичність адресата „пов’язана з „підсвідомою стихією психіки” [Аверкина 2002: 96]. Визначене коло концептів формує концептосферу, національний культурний світ. Набір концептів і концептосфер, як засобу спілкування в межах певного національного середовища, визначає ядро національної концептосфери і задає національному культурному світу особистий ритм, схожий до „заданого ритму етнічного поля”, про який писав Л. Гумільов [Гумилев 1990: 181].
Окрім національної ознаки, адресати різняться ще й гендерними та освітніми особливостями, віковими, науковими та іншими зацікавленнями. Проте національна ознака об’єднує адресатів, як „соціальну групу, індивіди якої, впливають один на одного” [Назаров 2002: 86]. Мова певного територіального простору служить свого роду „етномовною матрицею семантизації навколишнього світу” [Алефиренко 2002: 69]. Загальновідоме правило про те, що попит зумовлює пропозицію, можна перенести в мовну площину і застосувати до впливу на адресата. Впливати на адресата можна, якщо він зрозуміє суть тієї інформації, яку йому надсилають. Отже, як справедливо зазначає Н.Д. Арутюнова, „обробка мови відбувається під тиском фактора адресата” [Арутюнова 1981: 357-358].
Досить популярною у Львові, судячи з тиражу (загальний тираж 140 примірників), є газета „Поступ”. Аудиторія „Поступу” – галичани як специфічні адресати передусім за географією проживання.
Газета „Поступ” зорієнтована на читача цього обширу з його особливостями в мовленні. Звісно, у Львові проживають не лише носії говірок південно-західного діалектного масиву, проте можна твердити, що адресатам, неадаптованим до галицького колориту, тим, які не знають специфіки типово львівського мовного середовища, контекст написаного в газеті не буде достатньо зрозумілим.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Врахування проблеми національного адресата в проекції на засоби масової інформації: галицький читач

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок