Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Основа дієслова як інваріантна одиниця

Основа дієслова як інваріантна одиниця

Назва:
Основа дієслова як інваріантна одиниця
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,06 KB
Завантажень:
355
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Основа дієслова як інваріантна одиниця


Основа слова – одне з найважливіших понять граматики, яке, однак, лишається невизначеним як щодо свого змістового навантаження, так і щодо своєї онтологічної та гносеологічної суті. Зокрема, з’ясування потребують два питання, що стосуються основи слова. Це питання про понятійну визначеність основи та питання про кількість основ у словах.
Поняття основи використовується трьома самостійними дисциплінами – морфемікою, словотвором і морфологією (словозміною, або парадигма-тикою). Визнання в сучасному мовознавстві морфеміки і словотвору окремими, самостійними дисциплінами зі своїми власними одиницями і предметом дослідження, а також різними завданнями, які стоять перед ними, досить чітко окреслило сферу застосування використовуваних цими дисциплінами понять основи. Предметом морфеміки є основи членовані й нечленовані, а завданням морфемного аналізу – виділення "живих" морфем у складі членованої основи. У словотворі оперують поняттями основи мотивуючої (твірної) та основи мотивованої (похідної), витвореної на базі мотивуючої. У морфології поняття основи пов’язується зі словозміною чи/і формотвором. Таке функціонально різне використання основи слова викликає різнобій у поглядах на її онтологічну суть та гносеологічні аспекти дослідження. Зокрема, вважається, що поняття основи, використовуючись трьома різними дисциплінами, є омонімічним, а тому пропонується розмежовувати їх як три різні, позначувані трьома різними термінами-омонімами, значення яких розкривається у процесі використання, (напр. у слові переписала можна виділити три основи: переписал- – основа словозміни, переписа- – основа формозміни, писа- основа словотвору).
Таке розуміння основи слова, з одного боку, підтримує традиційне виділення кількох основ у дієслові, а з іншого – продукує термінологічне розрізнення трьох видів основи – основи словозмінної, формозмінної та словотвірної. Ф. де Сосюр, підкреслюючи принципову важливість визначення лінгвістичних одиниць, наголошував на тому, що "у статичній лінгвістиці будь-яка основна категорія безпосередньо залежить від того поняття, яке ми маємо про конкретну одиницю і навіть зливається з ним".
Омонімія термінів, як відомо, явище небажане, проте постійно функціонуюче в мовознавстві. Щодо основи ця омонімія не фіксується сучасними лінгвістичними словниками. Так, зокрема, у двох найостанніших словниках основа визначається як:–
"ядерна частина слова, з якою пов’язане його предметне значення і яка залишається після відкидання від нього словозмінних морфем (закінчень)"; –
"обов’язковий і постійний (незмінний за значенням і будовою) елемент морфемної структури слова, який є засобом вираження лексичного значення. У змінюваних словах основа протиставлена флективним (словозмінним) афіксам як змінному компоненту слова, що виражає його граматичне значення: дерев-о, ид-у, умыва-л-и-сь".
В "Русской грамматике-80" уточнення проводиться з урахуванням розмежування понять основи слова взагалі "як спільної частини ряду словоформ одного слова" і основи словоформи – "частини словоформи без флексії і постфікса -те".
Понятійна визначеність основи тісно пов’язана зі з’ясуванням перш за все "кількісного" питання: скільки основ має будь-яке слово і, зокрема, дієслово. Питання про кількість основ в іменнику і прикметнику ніколи не виникало, щодо дієслова це питання завжди було й досі є дискусійним. По-перше, тому, що основи дієслова, на відміну від основ іменника та прикметника, закінчуються і на голосну, і на приголосну. По-друге, тому, що структурою своєю основи інфінітив як в українській, так і в інших слов’янських мовах, зокрема в російській, як правило, збігається з формами основ колишніх дієприкметників минулого часу, що дістали на українському грунті значення дієслова. І, по-третє, тому, що окремі словоформи "регулярно співвідносяться і ніби "прив’язані" до певної основи", тобто, як вважається, одні дієслівні форми утворюються від основи інфінітива (минулого часу) – форми умовного способу, дієприкметники та дієприслівники минулого часу, інші – від основи теперішнього-майбутнього часу – форми наказового способу, дієприкметни-ки та дієприслівники теперішнього часу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Основа дієслова як інваріантна одиниця

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок