Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> реферат: Смисл: сутність і сфери вияву в мові

Смисл: сутність і сфери вияву в мові / сторінка 2

Назва:
Смисл: сутність і сфери вияву в мові
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,25 KB
Завантажень:
125
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Мовлення – сфера актуалізації знаків мови за законами синтагматики, парадигматики та епідигматики – царина актуальних смислів (або, за іншою термінологією, мовленнєвих смислів). Останні виявляються як результат впливу одних знаків на інші в контексті їх реалізації під впливом інтенцій мовця. Так, наприклад, у висловлюванні Вона не зможе нести цю важку валізу – вона все ж таки жінка актуальний (мовленнєвий) смисл слова жінка – ‘слабка фізично’. У Мовленні уже певною мірою присутня людина із своїми мотивами, задумом, темо-ремною організацією висловлювання, втіленням особистісних смислів (див. про це нижче) тощо. Водночас у межах цього модусу ще відсутні інші складові спілкування, які уможливлюють творення власне інтеракції, яка значною мірою ґрунтується на комунікативних смислах. Такі складові мають місце в межах модусу Комунікації, дослідження якого в сучасній лінгвістиці лише розпочинається. В аспекті реалізації мовою свого найважливішого призначення – бути засобом спілкування людей – Мовлення постає певним теоретичним конструктом, проміжною ланкою між Мовою й Комунікацією.
Комунікація – особливий модус і одночасно найвища форма існування мови, її сутнісний вияв. У комунікації виявляються всі можливі впливи на засоби мовного коду наявних складових спілкування. Серед останніх насамперед потрібно виокремити учасників (адресанта, адресата, а у випадку полілогу – інших учасників) – носіїв соціальних і комунікативних ролей та его-станів (за Е.Берном [Берн 2002]), поточних станів свідомості, когнітивних, духовних, психологічних та інших чинників, – різноманітні нелінгвальні й паралінгвальні засоби, які супроводжують спілкування і активно впливають на нього (кінесика, проксеміка, тагмеміка, ольфакторика тощо), канали комунікації, зворотній зв’язок та його якість та інші складові. Міжособистісне спілкування – це формування комунікативних смислів і обмін ними учасників інтеракції.
Зважаючи на сукцесивний спосіб розгортання процесу комунікації у межах цього модусу існування явищ мови, можна говорити про вияв як мінімум двох типів смислів – особистісного та комунікативного.
Особистісний смисл – індивідуальна, потенційна інформація, неповторний концепт у комунікації, залежний від внутрішнього світу кожного з учасників спілкування, контексту комунікації, специфіки каналів, наявності та якості зворотного зв’язку та багатьох інших складових. Ця інформація може значно відрізнятись у адресанта і адресата комунікації. З погляду адресанта, смисл – це інтенціональна, ілокутивна складова; з погляду адресата – це психо-когнітивна реакція на інтенції адресанта. Крім того, особистісний смисл в кожному конкретному комунікативному акті виявляється як певна результуюча як мінімум двох чинників (аспектів): чинника (аспекту) апріорного, який наявний (відкладений) у психічний діяльності кожного індивіда як його світоглядні, психічні, психологічні, ментальні, комунікативні та інші константи (установки) і чинника (аспекту) апостеріорного, який виформовується у ході комунікації як діяльності. Інакше кажучи, апріорні особистісні смисли передують комунікації, апостеріорні – народжуються у процесах спілкування.
Для апріорних особистісних смислів характерні такі ознаки: по-перше, незмінність, сталість і визначеність, по-друге – внутрішня логічна упорядкованість, закінченість і структурованість, по-третє – суб’єктивна достовірність, по-четверте – предметність. Апостеріорні особистісні смисли змінні, нестійкі, неупорядковані, неструктуровані, суб’єктивні, для іншого учасника комунікації не завжди достовірні. Виформування апостеріорних смислів (мовленнєвих і комунікативних) пов’язане із впливом на перебіг комунікації значної кількості соціальних, психологічних, когнітивних, контекстних, ситуативних тощо чинників. Розглянемо лише випадки виформування апостеріорного комунікативного смислу, пов’язані з порушенням очікувань звичного апріорного комунікативного смислу.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему: Смисл: сутність і сфери вияву в мові

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок