Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Скачати реферат: Смисл: сутність і сфери вияву в мові

Смисл: сутність і сфери вияву в мові / сторінка 4

Назва:
Смисл: сутність і сфери вияву в мові
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,25 KB
Завантажень:
125
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 

Розгубленість Інни, нерозуміння комунікативних стратегій Адама, тобто нездатність „вичитування” поточних комунікативних смислів, пов’язана із складністю ідентифікації наявних мовленнєвих актів як таких, що містять пропозицію жити разом.
У межах мовленнєвого жанру апріорний комунікативний смисл проявляється у межах комунікативних навичок побудови типового мовленнєвого жанру з типовою для нього інтенцією (мікростратегією [Дейк 1989]) у конкретній конситуації спілкування (адресант) і звичного сприйняття саме цього комунікативного смислу адресатом. Порушення першої або другої умови стають причиною комунікативних девіацій, тобто, перш за все, „вичитування” комунікативного смислу, який в мовленнєвий жанр адресантом не вкладався. У поданому нижче прикладі спостерігаємо неузгодження типової форми мовленнєвого жанру „вдячність” з актуальною формою, котра перетворює його в інший тип мовленнєвого жанру – „погрозу”:–
Та що ти, Варко, – одмагалася від тієї вдячності вчителька. – Головиха і сама має розум і серце, їй підказувати не треба.–
Розум і серце має, так... Але вашого добра я вам не забуду, як хочете.
“Варка немов погрожує своєю майбутньою вдячністю”, – подумалось Олені Левківні, й вона усміхнулась. (Є.Гуцало. Шкільний хліб).
Апостеріорний комунікативний смисл, пов’язаний із „невпізнанням” звичного мовленнєвого жанру, виявляється передусім у випадках його непрямого вживання в конкретному дискурсі. Розглянемо приклад:
[Савка:] – Сховай, козаче, свій тютюнець, бо не буде діла.
[Тихіш:] – Як саме?
А так: дочку в хату загнав, а воза в клуню закотив.
Якого воза? Що це ви кажете?
А як лягаю спати, то ще й дрюка кладу коло себе.
Про що це ви?
Про те ж таки, що й ти знаєш.
Щось ви говорите таке, що ніяк не врозумію... (С.Васильченко. На перші гулі).
Зауважуємо мовленнєвий жанр „застереження” у формі мовленнєвого жанру „розповідь про подію”.
У межах тексту (дискурсу) апріорний комунікативний смисл виявляється в умовах побудови (адресант) і звичного сприйняття (адресат) дискурсу (тексту), який відповідає контекстним і ситуативним умовам, тобто очікуваним макростратегіям. Відсутність такої відповідності, тобто невідповідність звичним комунікативним смислам, стає причиною комунікативних девіацій або провалів. Наведемо приклад сприйняття нетипового дискурсу „світський візит” адресатом, який очікує саме типовий дискурс і, відповідно, „вичитує” особливі комунікативні смисли:
Я відчував, що за його світським візитом і розмовами про перспективи розвитку кафедри стоїть щось інше: чи не бажання розізнати, як я ставлюсь до можливості висунення кандидатури Максименка на посаду декана ( В.Ільченко. Стратеги).
Апостеріорний комунікативний смисл в дискурсі (тексті) виникає, як правило, на рівні підтексту, тобто макростратегій спілкування. Саме таке „вичитування” неіснуючих імплікатур дискурсу (макростратегій, інтенцій) простежуємо в такому жартівливому прикладі:
Мій начальник хоче мене задушити!
Чому ти так думаєш?
Як тільки я запізнююсь на кілька хвилин на роботу, він запитує: „А де це наша Дездемона?”
Зрозуміло, що кожен „вищий” рівень вияву комунікативного смислу охоплює нижчий як складову. На найвищому – дискурсивному рівні – всі можливі вияви смислу синтезуються.
Розглянемо положення, висловлені в концептуально важливій статті А.Новікова, присвяченій проблемам смислу [Новиков]. У цій публікації автор, проаналізувавши значну кількість праць, присвячених проблемам смислу, сформулював низку дихотомічних ознак, які, на його думку, заперечують одна одну. Вважаємо, що дихотомічні ознаки смислу автор виділяє без урахування диференціації цього поняття принаймні у межах мовного коду в спілкуванні. У цілому ж вони стосуються сутності смислу, його локалізації та сприйняття з позицій адресата. Розглянемо їх почергово.
Ознака 1. „Вважається, що цілісний смисл – це результат розуміння тексту, який керується і скеровується відповідними мовними засобами цього тексту. Водночас вважають також, що смисл як ціле має зворотний вплив на осмислення мовних одиниць тексту.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему: Смисл: сутність і сфери вияву в мові

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок