Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Теорія і практика навчання української мови у школах Галичини

Теорія і практика навчання української мови у школах Галичини

Назва:
Теорія і практика навчання української мови у школах Галичини
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,30 KB
Завантажень:
223
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
Теорія і практика навчання української мови у школах Галичини


У XIX ст. в Галичині складалися несприятливі умови для розвитку «народної руської мови». З 1803 року українська мова перестала викладатися як предмет в університеті Львова на філософському і богословському відділах. «На полі рускаго письменства панував в тім періоді цілковитий умственний застій, а доказом того єсть факт в язиці рускім видано друком в літах 1796-1814 р. в Австро-Угорщині лише шість невеличких публікацій, а з того чотири в Галичині». На думку членів «президії губернії у Львові... руська мова то нарічє, котрим пишуть зовсім нічого або дуже мало, через те воно ще зовсім не вироблене і не може бути предметом шкільної науки. Ним тілько обтяжено би науки, а се не потрібне». Мова викладання мала бути польська [9; 5,7].
1823 р. I. Могильницький (1777-1831) написав «Грамматыку языка славено-руского» у двох рукописах: кирилицею і скорописом. Це була перша граматика української мови в Галичині. Підручник побачив світ лише в 1910 р. Обсяг його — 136 сторінок. Складається із вступу і чотирьох частин [10]. У вступі подані дефініції «думання, говорення і граматики славянські, вага граматики української мови» [10; 13]. Перша частина — «Ортоепія» — розділ про фонетику. Друга частина «Етимологія» (граматика), третя — «Ортоґрафія» і четверта — «Синтаксіс». Завершують підручник приповідки, словничок («словарець»).
«Писмена» (букви) автор ділить на «самогласныє» і «согласныє». Усіх букв 43. Перша частина закінчується знаками «разділєнія членовъ: запятая, точка съ запятою, двоєточїє, точка, спочиватєлная (тире); знак вопроситєлный, знак зватєлний або оудивитєлный (выкрык) і знак вміститєлный» (дужки).
Відмінюваних частин мови названо п'ять: іменник, прикметник, числівник, заіменник, дїєслово; «невідмінні части мови — нарічїє, предлогъ, союзъ, мєждомєтїє».
Мова підручника, — суміш церковнослов'янської і народної мов. Крім граматики, автор підготував і видав підручники для українських народних шкіл, зокрема «Букваръ славено-руского языка» (1827).
1831 року галичанин Йосиф Левицький написав граматику «руської» мови, що вийшла друком у Перемишлі в 1834 році, перевидана у 1849 і 1850 роках під заголовком «Граматика языка руского въ Галиціи. Розложена на питаня и отповіди». В основі побудови видання — граматика Антона Могильницького. О. Левицький розрізняє вісім частин мови, до іменників зараховує прикметники і числівники, а дієприкметник вважає окремою частиною мови. Термінологія видання подібна до термінології старих граматик. До рекомендацій, критичних зауважень і порад рецензентів (О. Лозинського, Я. Головацького) автор не дослухався, замість того, щоб виправити недоліки, погіршив зміст підручника, видавши його у 1850 р. другим накладом [3].
Осип Левицький, як зазначає М. Возняк, усе життя був «на розпутю межи народньою мовою і великорущиною та церковнославянщиною». За життя був «правдивим диктатором у справах граматики та правописи», і після смерті його вважали великим авторитетом. На думку Кочубінського, доцента «Імператорського Новоросійського університету» підручник Левицького (1834) — це «лучшая грамматика для местного языка». У ній автор уживає сам і радить уживати назви «русин, Русь, руский». Проте Левицький не мав сталих поглядів щодо церковнослов'янської мови і живої розмовної. Роздвоєння у поглядах на народну мову відчутне в обох граматиках. Мова підручника — «мішанина, де побіч себе стоять форми дуже далекі від себе» [3; 119,121]. Праця Левицького — перша друкована в Галичині граматика української мови [2; 79]. Примірник граматики зберігається в бібліотеці наукового тва ім. Шевченка у Львові.
У 1845 р. вийшов із друку підручник І. Вагилевича «Грамматика языка малорусского в Галицїи». Українську мову автор поділив на два наріччя: галицьке та київське, подав характеристику кожного з наріч. Книжка складена на основі граматик Греча і Востокова (часто це звичайне копіювання) [1; 3].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Теорія і практика навчання української мови у школах Галичини

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок