Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Функціонально-семантичний та поетичний аспекти обхідних пісень

Функціонально-семантичний та поетичний аспекти обхідних пісень

Назва:
Функціонально-семантичний та поетичний аспекти обхідних пісень
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,36 KB
Завантажень:
176
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Функціонально-семантичний та поетичний аспекти обхідних пісень


Репертуар обхідних календарно-обрядових пісень досить різноманітний як за чисельністю, так за розмаїттям тем. Сьогодні вже доволі важко з’ясувати єдність мети самих обходів дворів, полів, а також змісту обхідних пісень, співвідношення функцій, мотивів, образів тощо. Певним є те, що обходи складають цілком завершений календарний цикл з проміжними етапами, а пісні, які супроводжували його, повинні були магічно вплинути на господарське та сімейне благополуччя.
Чимало дослідників не раз задекларовували деяку спільність колядок, риндзівок, царинних, кустових, пастуших, обжинкових пісень, так і не розкривши її достеменно. Отож робимо спробу виявлення в українському матеріалі спільних елементів обхідних пісень на словесному та виконавському рівнях. Незалежно від жанрової приналежності усі пісні співаються хором (виняток становлять новорічні обходи з піснями хлопчиків-посипальників). Хор (чоловічий чи жіночий) ставав активним учасником певних обрядів або виступав у ролі режисера: він створював, спрямовував рух обряду, повідомляв, наказував, запрошував і т.д. Авторитет хору був незаперечним. Інколи вівся живий діалог між хором та іншими учасниками обряду: з одного боку звучала пісня, з іншого – проводилось необхідне дійство.
Крім того, треба звернути увагу на манеру дуже голосного співу, призначеного в основному для вулиць, полів, пасовищ. Таке голосне виконання мало ще й певне магічне значення, яке повинно було сприяти доброму врожаю, приплоду худоби, бджіл тощо. За допомогою сильного голосу ставало можливим відгородити культурний простір від проникнення ворожих сил. Вважалось, якщо проспівати (чи крикнути), де буде почутий голос, там град не поб’є посівів, звірі не братимуть худоби. Голосу надавалось продукуюче значення і в інших народів. Наприклад, у Болгарії на Юріїв день дівчата вигукували: "Де немає голосу, там немає колосу!" Голос міг вплинути також на приплід худоби і домашньої птиці: на Брянщині, наприклад, під Новий рік колядки виконували і для того, щоб поросята велися [1, с. 137]. Не будемо заглиблюватись тут у текстологію українських колядок і щедрівок, тільки зауважимо, що майже всі, призначені господареві, господині, наповнені подібними формулами.
Необхідно зупинитися на ще одній суттєвій рисі пісень колядкового типу, як їх іменують етномузикологи [13, с. 38]. Вона потребує детальнішого розгляду, бо власне в системі обходів українців цей пісенний тип домінує. До слова, В.Пропп у книзі про російські аграрні свята поставив запитання, чи не зустрічаються звичаї, подібні з колядуванням, в інших календарних святах [31, с. 35]. Він же вказав на колядування на Масляну. Але дослідник не знайшов колядування в інших циклах календаря, тому не мав підстав визнати його наскрізним. Цю ідею реалізував у своїй праці І.Земцовський [13, с. 38-47], який навів колядковий тип пісень не тільки на Масляну, а й на Юрія, в’юнець (Великодня субота), семик (Зелені свята) і визнав ці мотиви наскрізними. В українців такий пісенний тип буквально заполонив простір зимового різдвяно-новорічного календаря, відчутно переступивши межі весняно-літнього циклу.
Скажемо кілька слів про саме колядування та його учасників. Ця тема неодноразово висвітлювалась у науковій літературі. К.Квітка, який спеціально вивчав склад колядників за віком, статтю тощо [17, с. 105-125], запримітив, що в одних місцях колядували тільки старші чоловіки, в інших – діти, у третіх – молодь, у четвертих хлопці й дівчата окремо або разом. А взагалі складається враження, що колись колядували практично всі мешканці. Це один висновок, який випливає з тих даних. Другий: колядували не тільки взимку, а впродовж аграрного календаря. До нього спонукують виявлені в українців риндзівки та царинні пісні.
Зазначені народні пісні нагадують колядки не лише за музичною формою, а й мають усі жанрові ознаки колядкового матеріалу. Наприклад, риндзівки – це ті ж колядки і в тематичному плані, хоча з вужчим його колом – "дівчина стереже город", "дівчина шиє шиття", "викуп дівчини", "попова невістка" тощо.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Функціонально-семантичний та поетичний аспекти обхідних пісень

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок