Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Засоби втілення морально-етичних проблем у романах В.Підмогильного «місто» та Гі де Мопассана «Любий друг»

Засоби втілення морально-етичних проблем у романах В.Підмогильного «місто» та Гі де Мопассана «Любий друг»

Назва:
Засоби втілення морально-етичних проблем у романах В.Підмогильного «місто» та Гі де Мопассана «Любий друг»
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,88 KB
Завантажень:
113
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Засоби втілення морально-етичних проблем у романах В.Підмогильного «місто» та Гі де Мопассана «Любий друг»


Французька класика стала для В.Підмогильного літературною школою і дуже вплинула на формування його смаків. Г.Костюк у статті, присвяченій творчості В.Підмогильного писав, що „...у трактуванні різних проблем психології молоді, статевого питання і питання віри, моралі – всіх отих „вічних" і „тяжких” питань, що є особливо хвилюючі в юнацькі роки, – тут можна відчути Гі де Мопассана" [3, 12]. Французький письменник був не лише улюбленим автором В.Підмогильного, а й літературним кумиром та учителем. „Мопассанівська манера заглиблення в суть внутрішнього світу особистості, вміння французького митця зобразити багатогранні людські характери, нешаблонні і часто непердбачувані в своїх діях, поєднати в одному творі іронію, скепсис, динамічний діалог і змістовий монолог, у вчинках, здійснених у певному душевному стані, або в слові якнайтонше відтворити психологію героїв – ось що реалізовував у своїй творчості В.Підмогильний. У нього, як і в Мопассана, немає жодного випадкового персонажа (навіть епізодичного). Кожен з його героїв виконує важливу, лише йому відведену функцію” – пише С.Лущій [4, 142].
На типологічну подібність Мопассанівського „Любого друга” та „Міста” Підмогильного звернули увагу дослідники ще на початку ХХ ст. Так, літературознавці М.Могилянський, Ф.Якубовський, А.Хуторян вважали, що створений образ С.Радченка повністю копією головного героя „Любого друга” Мопассана. Вчений А.Хуторян навіть писав про Степана Радченка як про Мопассанівського Любого друга, а не як про радянського студента [8, 64]. Потрібно зазначити, що в літературі чимало прикладів, де письменниками розроблялися подібні, схожі теми. Кожен із цих творів є оригінальним . Бо у кожного автора є своя точка зору, свої судження про головні проблеми суспільства й особистості. Створювані різними письменниками образи не тільки відображають своєрідне бачення життя, а й певне ставлення до дійсності.
Говорячи про подібність романів В.Підмогильного й Гі де Мопассана, слід зазначити про те, що твори писалися в різний час (XIX і XX століття ) і в різних географічних площинах (Україна, Франція). Тому зображені проблеми і завдання не можна назвати однаковими, навіть якщо вони дещо схожі. Адже кожен письменник висловив настрої і переживання найбільш актуальні для свого культурно-національного контексту.
Обидва романи мають чимало спільних рис на тематично-подієвому рівні: приїзд до великого столичного міста молодої провінційної людини, способи її виживання та адаптація у ньому. Перегук у часі, географічному просторі дозволяють визначити систему поглядів, моральних цінностей , художніх особливостей.
Степан Радченко та Жорж Дюруа мають чимало спільних та відмінних рис. Так, обидва персонажі приїхали до величезного міста, яке має свої закони, цінності, правила суспільної поведінки, віками сформовані морально-етичні засади. До цього часу вони існували у зовсім іншому середовищі. С.Радченко приїхав із простого українського села, тому й на зображенні естетики образу міста позначилося, що „для українства як традиційно селянсько-патріархальної нації” [9, 56] відкриття нового середовища (міста) стало цілою подією у морально-духовному житті, де відзначається спочатку вороже неприйняття міської культури. Ж.Дюруа приїхав із воєн, що велися в Африці до Парижу.
Обидва персонажі мають гарну, привабливу зовнішність, вони ще молоді і вірять у „щасливий випадок", який ось-ось настане і докорінно змінить їх життя на краще. Прикладом можуть бути подібні роздуми Радченка і Дюруа. „Як молодий мисливець у лісі, тремтячи перед звіром, але вірячи у несхибність своєї руки, він був готовий до дальших посмішок своєї долі" [7, 45] або „В душі йому жила надія на свою долю, бо кожному властиво вважати себе за цілком виключне явище під сонцем і місяцем" [7, 59], – так описує почуття свого головного персонажа В.Підмогильний. „Він продовжував вірити в свою зірку, перед ним ледь не вимальовувалося його майбутнє торжество" [1, 74], – це відчував Жорж Дюруа.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Засоби втілення морально-етичних проблем у романах В.Підмогильного «місто» та Гі де Мопассана «Любий друг»

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок