Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Мовні засоби і стилістичні фігури у творчості Т.Г.Шевченка

Мовні засоби і стилістичні фігури у творчості Т.Г.Шевченка

Назва:
Мовні засоби і стилістичні фігури у творчості Т.Г.Шевченка
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,99 KB
Завантажень:
454
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
УДК 811.161.2'38:821
Г. В. Горох
Мовні засоби і стилістичні фігури у творчості Т.Г.Шевченка
У статті розглядаються мовні засоби і стилістичні фігури у творчості Т.Г.Шевченка.
Ключові слова: ідеостиль, стилістичні фігури, мовні засоби, творчість Тараса Шевченка.
У мові Тараса Шевченка органічно злилися пісенний фольклор і усна оповідь, доповнені всім тим, що збереглося від давніх мов, уживаних в Київській Русі і в Україні. Шевченко надав літературній мові внутрішньої естетичної впорядкованості, збагативши народнорозмовну мову органічним уведенням у неї елементів з інших джерел і тим самим віддаливши мову літератури від побутової мови [1].
Мета статті окреслити маловивчені або й зовсім не досліджені аспекти мовнопоетичної творчості Кобзаря, спираючись на характерні для неї стилістичні засоби та мовні фігури.
Численні історизми у творчості Тараса Шевченка засвідчують йога добру обізнаність у галузі історії та побуту Давнього Риму (гладіатор, раб, тіара, кесар, терма), Давньої Греції (гетера, вісок тощо), Іудеї (фарисей, раавві, єсей), а також Малої Азії, Близького Сходу, Єгипту, Європи (сарацин, фараон, трубадур, автодафе, чурата ін.). З добою козаччини пов'язані назви: чинів військової ієрархії (гетьман, отаман, кошовий, полковник, єсаул), військових структур (військо, табір, кіш, товариство, обоз), атрибутів влади (клейноди, булава, бунчук, знамено), зброї, військового спорядження (гаківниця, спис, ратище, байдак, панцир, намет).
Історизми в творах Тараса Шевченка, з одного боку, позначені піднесеністю, що поєднується з героїзацією, часом романтизованою гіперболізацією давніх подій: «У труби затрубили, У дзвони задзвонили, Вдарили з гармати, знаменами, Бунчугами гетьмана укрили» («У неділеньку у святую»), аз другого, пройняті іронією, зневагою. Забарвлені гротесково: «Як цариця по Києву 3 нечосом ходила... У Межигорськош Спаса Вночі запалила. І по Дніпру у золотій галері гуляла, На пожар той поглядала, Нишком усміхалась» («Невольник»),
Історизми у Шевченкових текстах виконують функцію відтворення, колориту минувшини, наприклад: «Допировали Хоробрі русичі той пир»(«З предсвіта до вечора...»), «Бряжчить шабля о шоломи, тріщать списи гартовані» (там само), «Потяти свої улуси 3 турками татари» («Заступила чорна хмара... »), «Дружина, отроки, народ Кругом його во златі сяють» («Царі»), Як лексичний художній засіб історизми розширюють функціональні можливості поетичного словаобразу й у шевченкових творах нерідко переростають на словасимволи.
Архаїзми традиційно використовуються в художній літературі для відтворення історичної реальності й тогочасної мови героїв, для надання мові урочистості, піднесеності, для характеристики негативних явищ, як засіб створення іронії, сатири та сарказму. У поезії Шевченка різні художні функції виконують власне лексичні архаїзми: пря (спір), глаголи (слова, мова), вої (воїни), ланіти (щоки); лексикословотвірні архаїзми: возлісся (узлісся), правдолюбіє (правдолюбність), телець (теля); лексикофонетичні архаїзми: врата (ворота), враг (ворог), глава (голова), древо (дерево), злото (золото). Для збереження першоджерела у переспівах зі «Слова о полку Ігоревім» поет використовує лексичні та лексико словотворчі архаїзми, наприклад: «У Путивліг^адг вранцірано», « Полечу, каже, зигзицею», «Рукав бобровий омочу. Омию кров суху Отру Глибокії тяжкії рани...», «На вої любії мої, на князя, ладо моє миле», «Моє веселіє украв» («ПлачЯрославни»). Як стилістичний засіб архаїзми у поезії Шевченка виконують різну роль стилізаційну, характеризувальну, емотивноеспресивну.
Біблеїзми підкреслюють урочистість, піднесеність розповіді або, навпаки, надають художньому викладу сатиричного чи іронічного забарвлення, служать передачі гротеску чи сарказму.
У творах Тараса Шевченка біблеїзми використовуються як для позитивних характеристик (чудотворець, великомученик, пророк Божий, ангел святий, присносущий, всетворящий, всещедрий, всемуцрий, пресвятий, пречистий), наприклад: «Де ж ти? Великомученице святий? Пророче Божий? Ти меж нами, Ти, присносущий, всюди з нами Витаєш ангелом святим» («Мені здається, я не знаю.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Мовні засоби і стилістичні фігури у творчості Т.Г.Шевченка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок