Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Трактат Дмитра Туптала “Розыск о расколнической брынской вђрђ” в контексті популярного богослів’я барокової доби

Трактат Дмитра Туптала “Розыск о расколнической брынской вђрђ” в контексті популярного богослів’я барокової доби

Назва:
Трактат Дмитра Туптала “Розыск о расколнической брынской вђрђ” в контексті популярного богослів’я барокової доби
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,51 KB
Завантажень:
36
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Трактат Дмитра Туптала “Розыск о расколнической брынской вђрђ” в контексті популярного богослів’я барокової доби


Українська полемічна література завжди була об’єктом пильного зацікавлення вітчизняної науки. Досить згадати розвідки Віталія Шевченка, Вікторії Колосової, Пархома Яременка, Володимира Крекотня, Леоніда Ушкалова. Проте об’єктом цих студій ставала здебільшого антикатолицька полеміка, корпус якої є найбільшим, що закономірно було зумовлено тодішньою політичною ситуацією. Та все ж українська полемічна література не вичерпується дискусіями з Римом – маємо низку цікавих текстів антимагометанської, антиюдейської, антипротестантської спрямованости, котрі ще потребують більш докладного вивчення. З-поміж останніх варто виокремити антирозкольницькі розправи, котрі дотепер не були об’єктом зацікавлення нашого літературознавства або згадувалися лише побіжно. Відтак метою нашої розвідки є дослідити особливості антирозкольницької полемічної літератури, зокрема трактату Дмитра Туптала (св. Димитрія Ростовського) “Розыск о Расколнической брынской вђрђ”, докладніше спинившись на частині першій, присвяченій проблемі віри.
Як відомо, церковна реформа патріярха Никона спричинилася до з’яви на російських теренах прихильників старого обряду, т. зв. старовірів, котрі не визнають нововведень. Відтак офіційна церква оголосила їх розкольниками, а їхнє вчення – єретичним; та, попри заборону й переслідування, воно доволі швидко розповсюджувалося, набуваючи все більше прихильників. Сходження на престол Петра І та його бурхлива діяльність, скерована на докорінні зміни в усіх сферах життя, тільки підсилює позицію старообрядців, які починають вбачати в державних новаціях ознаки швидкого кінця світу, а в цареві – антихриста 
[див.: 3, 395].
Саме під ту пору потрапляють до Росії українські церковні достойники, котрі починають протистояти розкольникам силою слова. З’являється низка полемічних розправ, чи не найвідомішими з-поміж яких є “Знамєнія пришествія антихристова” Стефана Яворського та “Розыск о Расколнической брынской вђрђ” Дмитра Туптала.
Однак варто зазначити, що новий для цих теологів реципієнт не був готовий сприймати релігійну дискусію на тому високоінтелектуальному рівні, котрий виробила на той час українська традиція. У цьому контексті досить пригадати коло авторів, популярних серед московитів, – Стефан Зизаній, Христофор Філалет, Мелетій Смотрицький, – одним словом, тих, чиї писання уже вряди-годи згадувалися нашими теологами межі XVI – XVII століть [див.: , 128].
Відтак змінюється тон антирозкольницької полеміки, змінюється риторика тексту, причому ці зміни відбуваються не лише на рівні стилістичних прикрас – вони виразно помітні на рівні самої організації тексту. Адже якщо традиційно наш полеміст мав перед собою, найперше, опонента-теолога із супротивного табору, то нині він звертається до громади, яку намагається вберегти від єресі. Тому антирозкольницький полемічний трактат втрачає звичні йому риси епістолярного жанру, себто послання, і значною мірою позбувається рис науково виваженого трактату (останнє, як відомо, культивувалося українським богослів’ям від часів Лазаря Барановича, який відкидав лайку як прийом ведення дискусії, слушно завважуючи: “Я завжди був переконаний у тому, що заперечувати їм (тобто, “латино”-уніатам) слід миролюбно, щоб вони сприйняли це з повагою; важливий сам предмет, котрий мусить бодай зацікавити їх, – і перемога наша” [цит. за: 2, 138]), і чи не найяскравіше оприявнене в антипротестантському трактаті “Камень вђри” Стефана Яворського) й набуває виразних рис проповіді. Це відстежується вже в “Знамєніях...”, які в передмові ще стилістично тяжіють до “Треносу” Мелетія Смотрицького [6, 8 (зв.) – 10 (зв.)].
Подібне зближення жанрів полемічного трактату і проповіді відстежуємо й у “Розыску о Расколнической брынской вђрђ” Дмитра Туптала. Автор уже в передмові звертається до своєї пастви: “в пєрвых обявляю любви вашей пєчаль и тугу души моєя о васъ: слышу бо, яко входятъ волцы тяжцы в вас, от дубрав и пустынь брынских исходящіи, и похищают лжєглаголивыми своими и тайными шєпти (якожє змія Єву) Христовы овцы, нє в Спасєніє, но в погибєль.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Трактат Дмитра Туптала “Розыск о расколнической брынской вђрђ” в контексті популярного богослів’я барокової доби

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок