Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> реферат на тему: Народне мистецтво, освіта, культура

Народне мистецтво, освіта, культура / сторінка 3

Назва:
Народне мистецтво, освіта, культура
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,41 KB
Завантажень:
134
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
3 1888 р. по І921 р. школою завідував сільський учитель Панас Григорович Придатко. У школі навчалися лише діти багатих. які могли платити за навчання.
Про навчання і виховання в ті часи згадує жителька Воронькова Ганна .Берло - виходець з багатого роду Берлів, що протягом кількох десятиліть мав у містечку і навколо нього великі земельні наділи. Цей рід у Воронькові започаткував сотник Іван Берло, який очолював сотню в 1696-1705 рр. Ганна Берло до 1913р. працювала учителькою, а потім в Українській Академії Наук. Згадуючи про своє дитинство вона пише: "Шестилітньою дитиною я вже вміла читати, вивчила якусь товсту книжку, де після абетки були склади: бра-, вра~, бре-, вре-; ретельно описувала з поставлених матір’ю прописів афоризми: "Леность есть мать всех пороков" і т.п. Читали книжки, які попадались, бо дитячих книжок у нас не було. Пам’ятаю, між іншим, "Енеїду" Котляревського... І ось я велика дівчина, мені вже дев’ятий рік, треба підготовлятися до іспитів до київської гімназії, і мати надумалась відвезти мене в підготовчий пансіон у Борисполі.
Од Борисполя до Воронькова, де жила наша сім’я, всього 15 верст, і їздили від нас у Бориспіль частенько кіньми.
Ідемо вулицею через місток до козачої могили з високим хрестом, що стоїть недалеко від нашої селитьби /помешкання/. Назустріч дівчина з порожніми відрами. "Поверни назад, Ничипоре",
- каже мати. Нечипор верне. В’їжджаємо у наш двір, об’їжджаємо його навкруги, виїжджаємо знов. Ідемо вулицею другою щасливо, аж ось назустріч отець Іран. "Нечипоре, верни знов, - каже мати. Вертаємось, і повторюється та ж комедія. Я ледве стримуюсь від нетерплячки, бо мати нікому не дозволяє сперечатися проти її забобонів".
Треба сказати, що людей, які до глибини душі вірили великим релігійним забобонам, у Воронькові в той час було багато.
і на початку 60-х років XIX ст. значилось сільське училище подаються дані про кількість учнів у ньому. Це видно з такої т а б л и ц і:
 
1860 1861 1862 1863 1864
м. Бориспіль 77 65 59 75 77 уч.
м. Вороньків 59 48 105 112 70 уч.
У 1898 р. у Воронькові при жіночій церковно-приходській школі створено любительський хор, до якого входило 65 співаків. Керував хором учитель і поет Іван Омелянович Коновал /літ. псевдонім Іван Вороньківський/. У репертуарі хору понад ЗО художніх народних пісень. Ці пісні мали велике виховне значення, бо вони давали співакам естетичне задоволення і викликали у них кращі почуття і думки. Також намічалось в містечку відкрити співочий гурток, щоб розширити поле діяльності любительського хору.
Церковно-приходські школи відкривалися в інших селах. Благочинний Переяславського повіту прототерей Петро Магеровський повідомляв, що з І-го листопада по грудень 1864 р. у відомстві його благочинності відкриті три школи - в селі Салькові при Михайлівській церкві, в яку при відкритті поступило 16 хлопців І 5 дівчат; в с.Сеньківці при Харлампівській церкві - 12 хлопців І 2 дівчат; в с. Велика Стариця - 14 учнів. П. Магеровський також повідомляв своєму вищому начальству, що в кожному селі його благочинності відкриті церковно-приходські школи, а містечках По одному сільському училищу. Всіх учнів у школах: 114 чоловіків, жінок - 12, у сільських училищах чоловіків 172, жінок 8. Школи були відкриті за рішенням сільських товариств і при сприянні Бориспільської волості Максима Щигля.
Товариство казенних селян с. Сулимівки на своїх зборах постановило до будівництва нової школи використовувати для навчання будинок казенного селянина Олексія Балики за домовленістю Навчання дітей розпочати з .1-го грудня 1864р. Кожному господарю внести 40 коп. сріблом. З цих грошей половина піде на навчальні витрати та утриманні наставника, друга половина - на. закупівлю лісу для побудови нової школи. На спалення школи товариство постановило кожному господарю принести 5 кулів соломи і в навчальний період виділяти сторожа.
Козаки сіл Салькова, Процева і Софіївки виділили для школи один будинок біля церкви з одним відділянням, на опалення школи кожному господарю вирішили щороку поставляти віз соломи або дров, від кожної ревізької душі чоловічого роду здавати по 3 коп.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему: Народне мистецтво, освіта, культура

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок