Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Народне мистецтво, освіта, культура

Народне мистецтво, освіта, культура

Назва:
Народне мистецтво, освіта, культура
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,41 KB
Завантажень:
134
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
НАРОДЕ МИСТЕЦТВО, ОСВІТА, КУЛЬТУРА
Найбагатшим представником духовної культури наших далеких предків є усна народна творчість - фольклор, який своїм корінням сягає у далекі язичницькі часи. Особливе поширення мали святкові та буденні пісні, казки, легенди, загадки, перекази, магічні заклинання та замовляння. Найбільш важливі події древньоруського життя пов’язані з музикою та піснями. Родинні свята /народження та весілля/, землеробські супроводжувались піснями, музикою та видовищами. З піснями вирушали солдати у похід. У супроводі ритмічних звуків бубнів та труб вступали у бій з ворогом, з піснями святкували перемогу. Поховальний обряд супроводжувався піснями-плачами та голосіннями.
Різноманітною була народна творчість в нашому краї. Записи фольклористів донесли до нас мотиви і зміст пісень минулих часів. Багато перлин народної творчості записав всесвітньо відомий етнограф і фольклорист П.П.Чубинський. Він був не тільки палким збирачем фольклору, а й пристрасним його пропагандистом. У себе вдома влаштовував хори, вистави, живі картини народного життя, гартував навколо себе молодь і змушував її брати участь у розвагах. "Пам’ятаю один з таких вечорів, - пише учасниця тих подій Ганна Берло, - хор співав українських пісень. Співали тоді й складену Чубинським пісню "Ще не вмерла Україна", і ми, діти, підспівували, що "Наливайко і Павлюк і Тарас Трясило із могили кличуть нас на светеє діло", - звичайно не розуміючі, хто такі ті Наливайко і Павлюк і на яке діло вони нас кличуть. Потім Раєвський, теж борисполець, автор "анекдотів" із "Малоросійського бита" читав щось своє. Потім.. була жива картина /з Шевченка/: стоїть дерево, на дерево лізе "причинна" - Ольга Кремер, страшна, бліда, а ми, русалочки в білих сукнях, в зелених віночках, з розплетеними косами, щось приспівували, лоскочемо причинну. Друга картина/з "Кавказького пленника"/:
Чубинський сидить кайданах, блідий, змучений, а Наташа Крамер, чудово вбрана, перепилює йому кайдани"
Організація вечірок, забав у Чубинського з музикою, піснями І виставами, започаткувала самодіяльне драматичне мис-тецтво на Бориспільщині. Правда, домашні вистави Чубинського не були масовими. В них брали участь хлопці, дівчата, які жили на хуторі Чубинського.
У Борисполі жив і працював письменник-побутописець Петро Іванович Раєвський /1847-1886 рр./ Він брав участь у разбірці І впорядкуванні етнографічного матеріалу, зібраного експедицією
П.Чубинського. З 1872 по І875 рік служив у Чернігівській бежевій комісії, потім залишив службу, жив у Борисполі, займаючись літературною працею. Вивчення життя народу, його мови, звичаїв, які увійшли до книг "Сцени й оповідання малоросійського народ-ного побуту" та "Епізоди з життя малоросіян". У газеті "Киевлянин" надрукував понад сорок повістей, оповідань, бувальщин різноманітного характеру, в яких виявив себе уважним і дотепним спостерігачем українського життя.
У Борисполі зароджується малярське мистецтво. Одним з перших представників цього виду творчості був маляр Данило. Його прізвище лишилося невідомим, але він у Ібб4 р. малював Ікону св. Миколу на замовлення козака Степана Чудновця в церкву Бориса Т Гліба, в яку бориспільці почали відбудовувати після того, як її розібрали поляки в 1640 році.
У Воронькові виявив талант Іконописця Григорій Пампущенко, займався малярством Іван Васильев, двоє вороньківських селян захоплювалися музикою.
Серед шестидесяти ремісничих господарств Борисполя у ХVІІІ ст. був лише один іконописець. Заняття населення образотворчим мистецтвом та музикою не набули широкого поширення, оскільки, слід думати, вони не приносили сім’ям господарів прибутків.
Першими навчальними закладами у Борисполі були 3 парафіяльні школи, які вже діяли у ХVІІІст. На освітній рівень окремих осіб і взагалі на розвиток освіти впливала Київська академія, в якій навчалася діти всіх станів:, знатних людей, простих козаків;
міщан, священників, селян. У 1763 році в класі піїтики і риторики навчався син посполитого с.Старого Вороньківської сотні Яків
Скаржановський.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Народне мистецтво, освіта, культура

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок