Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Психологічно-філософська основа малої прози Богдана Легкого – пошук національної ідентичності художника слова

Психологічно-філософська основа малої прози Богдана Легкого – пошук національної ідентичності художника слова

Назва:
Психологічно-філософська основа малої прози Богдана Легкого – пошук національної ідентичності художника слова
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,34 KB
Завантажень:
304
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Психологічно-філософська основа малої прози Богдана Легкого – пошук національної ідентичності художника слова


Катаклізми, що приходять на зламі сторіч, відступають перед красою – вона рятує світ. Особливого сенсу набуває за цих обставин краса художнього слова письменника – “носія акту художнього бачення і творчості” (М. Бахтін). М. Коцюбинський розкриває “секрет” словесного художника – “має трохи інші очі, ніж другі люди, і носить в душі сонце, яким обертає дрібні дощові краплі в веселку, витягає з чорної землі на світ божий квіти і перетворює в золото чорні закутки мороку” [3, с. 176]. Саме таким бачиться нам майстер пера і пензля – Богдан Лепкий. Його мистецтво слова в малій прозі має високу естетичну цінність, бо сам автор мав намір створити естетичну теорію літератури, жаль, що мрія ця залишилась нездійсненою: “Признаюсь, що найбільше промовляло би мені до серця завдання розслідити, як почуття естетичне об’являлося у нас у творах словесних (говорених і писаних), як розвивалося у них чуття та як росла уява, значиться, безумовним постулатом літератури покласти красу, до котрої рветься дух людський, а котрої докази дав і нам нарід в своїх прекрасних піснях” [4, с. 24-25]. Як бачимо, письменник перебував під великим впливом народницької ідеології. Оповідання, новели, замальовки – твори його малої прози є цьому незаперечний доказ. Побратим-молодомузівець М. Євшан, з властивою йому молодечою запальністю й споглядальною публіцистикою, часто заперечував сам собі в оцінці свого колеги, а саме щодо вартості речей цього жанру. Тому дозволимо собі взяти до зауваги саме ту думку критика, що викристалізовує домінанту творів і творчості всеціло: “...вага її (творчості – Я.В.) лежить в тому, що будить голос душі, голос серця” [1, с. 57].
Персонажі малої прози – це виразні архетипи, що за В. Янівим є яскравими індивідуальностями для вивчення ментальності української людини, її національної ідентичності. В українському етнотипі генетичні процеси витворили фундаментальну основу – кордоцентричність – зосередження психічної діяльності навколо серця. Зображувані Б. Лепким події часто змальовують людське серце у виразному трагічному образі: зупинились серця: Матері (з однойменного оповідання за народним повір’ям), батька великої сім’ї – Матвія, що так і не приніс дітям риби; маленького Гусія, Насті-суперниці; Яцка-забобонника та інших. Кордоцентризм українця – це феномен екзистенціальний, бо він є основою самого буття українця, або частиною його природи, сприяє нахилу до альтруїзму й романтичного індивідуалізму.
Літературні критики дорікають Б. Лепкому, що, прагнучи до ідеалу краси, добра, він начисто заперечує їх існування в буднях життя. Але пам’ятаємо, що письменник ще й мистець-маляр, то кожний його малюнок – це вихоплена сцена із життя – тих, що душею тягнуться до Всевишнього, а на побутовому рівні живуть часто в земному пеклі. Такі рисі художнього слова письменника нам нагадують барокову культуру. Але як пов’язати Лепкого, який був модерністом та молодомузівцем і бароковий стиль минулого? Принципи бароко ступають далеко за межі свого часу, своєї епохи. “Барочний палац – монолог кривої лінії, що розвивається і знову відновлюється, монолог насолоди і смерти, спомин, що обертається забуттям”, – так доводить Октавіо Пас в своєму есе “Нова аналогія: поезія і технологія” [див.: 5, с. 63]. Мистецтво бароко надає право митцю зображувати навколишній світ таким, яким його бачить сам митець. Тому будь-які закиди авторові в нарочитому етнографізмі чи споглядально-рефлекторному відтворенні дійсності є безпідставними. Адже саме в бароко найчастіше буває стерта межа між театром і життям, фантастикою і реальністю.
Оповідання за народними повір’ями “Мати”, “Кара”, “Скапи”, “Під Великдень” стають зрозумілими до найменших деталей, якщо розглядати їх через призму барокового універсуму. Тінь матері, що передчасно відійшла у небуття, з’являється знову.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Психологічно-філософська основа малої прози Богдана Легкого – пошук національної ідентичності художника слова

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок