Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> реферат на тему: Мікрополе терміна мовна політика

Мікрополе терміна мовна політика / сторінка 3

Назва:
Мікрополе терміна мовна політика
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,00 KB
Завантажень:
452
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
616-617]. Опозиція термінів внутрішня мовна політика і зовнішня мовна політика відображає спрямованість дії мовної політики у межах чи за межами кордонів держави за аналогією до національної політики держави.
Основним і розвинутим видом парадигматичних зв’язків в термінології є гіперо-гіпонімічні відношення. Будь-яка галузева терміносистема має їх у своїй основі як показовий приклад логічних відношень, які є водночас вертикальними відношеннями суперординації (відношення роду до виду) і субординації (відношення виду до роду) [6, с. 43; 23, с. 91]. Ці відношення релевантні і в організації соціолінгвістичної термінології, оскільки процес термінологічної номінації забезпечується за допомогою вияву синтагматичних властивостей терміна. Синтагматичні значення виникають завдяки лінійним контактам між знаками (родовий термін і видові терміни) в лінійному ряді, який ілюструє звуження значення родового терміна за допомогою термінологічної семи або сем. В основі цього процесу – взаємозв’язок між родовим і видовим поняттям. „Утворення нових видових понять – процес об’єктивний. Тому для номінації нового змісту – видового поняття – одного родового терміна недостатньо і вона здійснюється за рахунок актуалізації мовною одиницею синтагматичних властивостей, тобто з опорою на значення лексичного конкретизатора” [12, с. 10-14]. У результаті в терміносистемі вибудовуються гіперо-гіпонімічні зв’язки. Ідея розвитку синтагматичної цінності словесного знака в терміносистемі, яку обґрунтувала Г.П.Мацюк, виявилася продуктивною для опису системних характеристик термінів [15, с. 192; 14, с. 377]. Її відображають такі ряди прикладів: мовна політика – внутрішня мовна політика, зовнішня мовна політика, місцева мовна політика, регіональна мовна політика, національна мовна політика, загальнодержавна мовна політика, міжнародна мовна політика, ретроспективна мовна політика, перспективна мовна політика. У кожній із наведених терміносполук синтагматичні властивості реалізуються через значення лексичного конкретизатора.
Відношеня між термінами-гіпонімами розглядаємо як багатогранну опозицію, що грунтується на спільності категоріальних ознак. Тому терміни, видові назви, містять ознаки значення терміна, виразника родового поняття, а також додаткові, що звужують об’єм їхнього значення.
Гіперонімом до усіх інших термінів виступає термін мовна політика, тобто термін-виразник родового поняття, інші терміни є гіпонімами. Правда, в родо-видовому дереві вони можуть бути гіперонімами до інших гіпонімів. Так, гіпонім зовнішня мовна політика виступає гіперонімом до терміна мовна політика інтернаціоналізації. За семантичною ознакою „мовна ситуація в державі” довкола терміна мовна політика групуються співгіпоніми: мовна політика стратегічної багатомовності, мовна політика офіційної одномовності, мовна політика диференційованого юридичного статусу, мовна політика офіційної двомовності або тримовності(багатомовності). Термін політика офіційної двомовності або тримовності(багатомовності) – один із співгіпонімів до родової назви мовна політика, є родовим поняттям до нових видових назв: необмежений територіально офіційний білінгвізм, територіальний офіційний білінгвізм, офіційна двомовність (багатомовність). У родо-видовому дереві терміна мовна політика є декілька груп гіпонімів, в основі виокремлення яких різні диференційні ознаки. Так, за ознакою „місце дії мовної політики” поєднуємо терміни місцева мовна політика, регіональна мовна політика, загальнодержавна мовна політика, міжнародна мовна політика; за ознакою „поширення мовної політики у межах держави чи за її кордонами” (відповідно до загальнонаціональної державної політики) – терміни зовнішня мовна політика та внутрішня мовна політика.
Окремо виділяємо терміни лінгвоцид та асиміляційна мовна політика. Асиміляційна мовна політика створює напругу в міжетнічних стосунках і є джерелом конфлікту [8, с. 10]. Термін лінгвоцид належить до одного парадигморяду з термінами геноцид, етноцид (наприклад, лінгвоцид – це преамбула етноциду і його невід’ємний супутник [1, с.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему: Мікрополе терміна мовна політика

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок