Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> ВЗАЄМОДІЯ ДАВНОУЗВИЧАЄНИХ І НОВІТНІХ ЗАПОЗИЧЕНЬ З ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ І ЛАТИНСЬКОЇ МОВ НА ЛЕКСИЧНОМУ РІВНІ

ВЗАЄМОДІЯ ДАВНОУЗВИЧАЄНИХ І НОВІТНІХ ЗАПОЗИЧЕНЬ З ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ І ЛАТИНСЬКОЇ МОВ НА ЛЕКСИЧНОМУ РІВНІ

Назва:
ВЗАЄМОДІЯ ДАВНОУЗВИЧАЄНИХ І НОВІТНІХ ЗАПОЗИЧЕНЬ З ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ І ЛАТИНСЬКОЇ МОВ НА ЛЕКСИЧНОМУ РІВНІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,81 KB
Завантажень:
484
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
УДК 81-26
Вакуленко В.Ф.
ВЗАЄМОДІЯ ДАВНОУЗВИЧАЄНИХ І НОВІТНІХ ЗАПОЗИЧЕНЬ З ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ І ЛАТИНСЬКОЇ МОВ НА ЛЕКСИЧНОМУ РІВНІ
Автор аналізує лексико-словотвірну природу давньогрецьких і латинських запозичень, які останнім часом активізовано у мовленні ЗМІ, зокрема друкованих видань. Виділено нові слова, незафіксовані в жодному з тлумачних словників, проведено зіставний аналіз лексики латинського і давньогрецького походження у СУМ і «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» з метою виявити способи узвичаєння їх. Доведено, що запозичення з латинської мови на -ція/-ація можна здійснювати шляхом безпосередньої адаптації латинізма, а не тільки утворюючи його від спільнокореневої дієслівної форми, що є звичайним для українського словотвору.
Ключові слова: лексика, запозичення, словотвір, адаптація.
Автор анализирует лексико-словообразовательную природу древнегреческих и латинских заимствований, которые в последнее время активизировано в речи СМИ, в частности печатных изданий. Выделено новые слова, незафиксированные ни в одном толковом словаре, проведено сопоставительный анализ лексики латинского и древнегреческого происхождения в Словаре украинского языка и «Большом толковом словаре современного украинского языка» с целью выявить способы их адаптации. Доказано, что заимствования с латинского языка на -ція/-ація можно осуществлять способом непосредственной адаптации латинизма, а не только создавая его от однокоренной глагольной формы, что является обычным для украинского словообразования.
Keywords: vocabulary, borrowing, word-formation, adaptation.
Протягом останніх 10-15 років слов'янський світ постійно стикається з проблемою неконтро- льованості в ужитку запозичень з інших, неслов'янських, мов. Ця проблема полягає в тому, що мовці нехтують питомою слов'янською лексикою і надають перевагу іншомовним лексичним одиницям, коли називають явища навколишньої дійсності. Процес навального запозичення набув загрозливих масштабів і здатен витіснити питому лексику слов' янського походження не тільки в галузі термінології, а й в усіх сферах мовного вжитку. Особливо загрозливого розмаху це явище набуло на теренах, де функціонує українська мова.
Виділяють такі соціолінгвістичні чинники запозичень: «1) потребу в найменуванні нового обєкта; 2) потребу в розмежуванні змістово близьких, проте нетотожних понять; 3) потребу в спеціалізації поняття в тій чи іншій сфері; 4) тенденцію до нерозчленованого представлення номінації: об' єкт мислиться носіями мови як ціле; 5) наявність у мові, яка запозичує, сформованих терміносистем, що мають традиційні джерела запозичення термінів; 6) соціально-психологічні причини сприйняття іншомовного слова як престижнішого; 7) дія принципу мовної економії; 8) маргінальний білінгвізм певних соціальних прошарків і пов'язана з ним практика спонтанного перемикання кодів» [1, с. 196].
Інші вчені виводять більш просту причину неконтрольованості запозичень: «чужі слова поширюють ті, хто плазує перед чужою культурою. І не стільки, щоб уточнити поняття чи прояснити суть справи, скільки з бажання засвідчити свою сучасність, поінформованість, із претензій на розумову й ділову перевагу, з міркувань моди чи снобізму» [5, с. 37]. Це призводить до того, що «запозичення, хоч і збагачують мову, але водночас притлумлюють її внутрішні сили й словотвірні можливості, роблять її слабкою та немічною. І тоді збагачення парадоксальним чином обертається на збіднення» [5, с. 37]
Виходом з цього негативного становища мають стати «тенденції до очищення її (мови) від чужорідних елементів зі слідами іншомовного походження» [9, с. 160]. Українське мовознавство має досвід передачі слів іншомовного походження питомими відповідниками. Виходячи з практики інституту української наукової мови (установи, створеної за часів розгортання українізації 1920 рр.), можна уникнути запозичень з інших мов у створенні терміносистем національної мови. «Укладачі трималися засад здорового пуризму й виробляли фахову термінологію передусім на основі питомої лексики, часом відкидаючи узвичаєні в інших мовах інтернаціоналізме [4, с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: ВЗАЄМОДІЯ ДАВНОУЗВИЧАЄНИХ І НОВІТНІХ ЗАПОЗИЧЕНЬ З ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ І ЛАТИНСЬКОЇ МОВ НА ЛЕКСИЧНОМУ РІВНІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок