Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Вираження експресивності дієслова засобами словотвору(на матеріалі творів І.С. Нечуя-Левицького)

Вираження експресивності дієслова засобами словотвору(на матеріалі творів І.С. Нечуя-Левицького)

Назва:
Вираження експресивності дієслова засобами словотвору(на матеріалі творів І.С. Нечуя-Левицького)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,41 KB
Завантажень:
364
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Вираження експресивності дієслова засобами словотвору
(на матеріалі творів І.С. Нечуя-Левицького)


Мова як засіб порозуміння є не тільки проявом думки, але й почуття, емоції, експресії.
За “Лінгвістичним енциклопедичним словником”, експресивність - це “сукупність семантико-стилістичних ознак одиниць мови, які забезпечують її властивість виступати в комунікативному акті засобом суб’єктивного вираження ставлення мовця до змісту або адресата мовлення. Відомий український мовознавець В.А. Чабаненко під експресивністю розуміє “підсилену виразність, соціально й психологічно мотивовану властивість мовного знака (мовленнєвого елемента), яка підсилює, загострює увагу, активізує мислення, викликає почуттєву напругу слухача (читача). Виразним, на його думку, є будь-який знак, і тому доцільно під експресивністю розуміти підсилену виразність. Поняття “експресії” вчений тлумачить як підсилення (інтенсифікація, збільшення) виразності.
Експресивність тісно пов’язана з емоційністю, що спричинилося до ототожнення деякими вченими цих понять. Але “експресія, експресивність може пронизувати як емоційне, так і інтелектуальне і вольове у їх вияві. Тому експресивність набагато ширша за емоційність у мові”.
Експресивність властива усім рівням мови. На морфологічному (словотвірному) рівні “емоційного забарвлення досягають [...] за допомогою словотворчих засобів (афіксації, словоскладання і т.д.), що надають лексичним утворенням значення пестливості, здрібнілості, згрубілості, зневажливості, іронії, поваги, жартівливості, фамільярності тощо”.
“Мотиваційну основу словотворення визначають два моменти: 1) забезпечення процесу номінації та його результатів; 2) створення (паралельно) потенційних передумов для вираження через нову мовну одиницю ставлення мовця до позначуваного. Відповідно до цього можна визначити дві основні функції словотворення: номінативну (іменувальну) та експресивно-стилістичну”.
Спроба дослідити словотворчі особливості саме експресивних дієслів - не випадкова, адже досі у мовознавчій науці увагу було зосереджено в основному на дослідженні словотворчих особливостей експресивних іменників та прикметників, дієслова ж у цьому аспекті розглядалися здебільшого побіжно.
“З явищами словотворення пов’язані різноманітні експресивно-виражальні та художньо-естетичні можливості. Ці можливості закладені як у самих якостях словотвірних засобів (наприклад, словоскладання з його багатою і несподіваною новаційною варіативністю, певна група афіксів із закріпленою за ними чіткою оцінною - позитивною чи негативною - словотвірною семантикою тощо), так і в спробах їх індивідуального, авторського відбору та використання”.
При встановленні значення слова за значенням його морфем слід пам’ятати, що слово означає більше, ніж сума значень морфем, з яких воно складається. Цю думку ми вважаємо основною у нашому дослідженні, отож експресивність, яку створюють певні словотвірні засоби, не вичерпується окремо взятим афіксом чи основою, а виражається словом загалом.
Варто особливо підкреслити роль твірної основи (твірного слова) у процесі деривації дієслівних експресивів. Адже “стилістична характеристика і емоційно-експресивне забарвлення деривата нерідко залежать не тільки від афікса, а й від семантико-стилістичних особливостей твірної основи. Важливе значення при цьому набуває контекст, у якому актуалізується та чи інша конотація деривата”.
Яскраво вираженою є роль твірного слова при творенні відіменних дієслівних експресивів: пань/к/а/ти/ся - Мати вбирала її в оксамит та шовк..., панькалася з нею (7,296); о/стовп/і/ти - Ми так і остовпіли з переляку (6,93); пащ/ек/ува/ти - А кати знущалися, ще й пащекували (7,140); з/гедз/к/а/ти/ся - Жінка твоя згедзкалася: вже геть-то опришкувата вдалась! (1,267). У вищезазначених прикладах образність твірного слова є ключовою і для утворених дієслів, які теж є образними, тобто (ширше) експресивними.
В основі експресивності звуконаслідувальних дієслів лежить експресивність твірних слів (у цьому випадку - звуків): за/буб/он/і/ти - Він несамохіть забубонів молитву (1,263); цок/от/і/ти - Молодиці розмовляли та цокотіли, як птиці на дереві (3,37); ви/киш/к/а/ти - Трудно буде козакам викишкати отого шуліку [Вишневецького] з гнізда (7,131).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Вираження експресивності дієслова засобами словотвору(на матеріалі творів І.С. Нечуя-Левицького)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок