Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Домінантний образ і поетичний синтаксис

Домінантний образ і поетичний синтаксис

Назва:
Домінантний образ і поетичний синтаксис
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,13 KB
Завантажень:
99
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Домінантний образ і поетичний синтаксис


Літератор і лінгвіст по-різному трактують поетичний образ. У поезіях Л.Костенко і О.Пахльовської автор ґрунтовної праці “Синтаксис сучасної української літературної мови” убачає 12 різновидів прикладок [11]. Для нас же – це розшифровані метафори, в яких є два полюси порівнянння: те, що зіставляється, і те, з чим зіставляється: “Виє вовк – ночей моїх соліст” і “осіннє небо дивиться на Львів – шляхетних мурів профіль старовинний” [11, с. 94-95].
Поетичний синтаксис – підкорений загальним законам сенсу, поетичній логіці, органічно вплітається у цілість поетичних структур, сприяє єд-ності форми і змісту. Митець має право на відхилення від усталених норм, тому і поетичний синтаксис дає широку варіантність засобів висловлю-вання, які не адекватні традиційним нормам. Найчастіше відхилення зуст-річаються в інверсії, у зв'язках між словами, хіазмах, синтаксичному пара-лелізмі, у зіткненнях, переносах (еnjаmbеmеnt) тощо.
Митець шукає своїх форм, синтаксичних будов, які б актуалізували найбільш значущі образи, тобто – домінантні. Поетичні фігури – це й тро-пи і власне фігури. “Єдиної загальноприйнятної класифікації фігур не-ма”, – стверджує Е.Береговська, автор ґрунтовної розвідки про синтак-сичну фігуру хіазму [5, с. 228]. Сама авторка в своїй праці спирається переваж-но на іноземних авторів, особливо на книгу “Загальна риторика” (Rhtorique gnrale) [1].
Однією з найбільш характерних фігур поетичного синтаксису є інверсія. Хоча не існує ні в українському, ні в російському синтаксисі жорстких правил розподілу слів у реченні, проте певний порядок все ж таки існує. Відхилення від нього відразу відчувається, воно сприяє пев-ній естетичній напрузі, привертає до себе увагу, отже виконує стильову роль, актуалізує художній образ. Відхилення від норми, яку ніхто й не встановлював, відразу відчувається: “Жовтнева закипає ржа” ( Маланюк, “Епілог”) [15]. Сполука: означення + предмет розірвана присудком.
Ми намагаємось розпочати речення предикатом – “Рокоче запорозька кров” – означення утримувати у препозиції: непереможні кроки, останній штурм, кремезний чумак (Маланюк) тощо. Поет має право не визнавати усі регламентації, творити свій синтаксичний лад, і це є одним з факторів утворення домінантних образів.
У свій час Грицько Чупринка створив такий собі “поетичний жарт” – “Дзеньки-бреньки”. Чи не першим звернув на нього увагу Сергій Єфремов: “...усе на поетичні “дзеньки-бреньки” повертає”. І хоча поціновував автор й інші якості Чупринкових творів: “В багацтві звуків – сила Чупринки. Можна сказати, що він сам зачарований, і інших може чарувати отією різноманітністю тонів, музикою ритму й рифм, яку посідає його ліра, – і в них він милується, ними перебирає не як досвідчений співець, а просто з стихійною, чисто елементарною силою” [9, с. 440], проте приліпив до поета надовго оці дзеньки-бреньки як ознаку легковажної музи.
Це помітив і спростував дослідник нашої доби, який слушно заува-жив: “Свого часу, та й, на жаль, до сьогодні, поезія Грицька Чупринки у декого асоціювалася з його віршем “Дзеньки-бреньки”... [10, с. 19] Обидва автори наводять вірш повністю, наведемо і ми:
Дзеньки – бреньки
(Поетичний жарт)
Викликає ясний дух
Вірш легесенький, як пух,
Вірш, як усміх неньки,
Вірш маленький,
коротенький.
Без задуми, без вагання,
Без кохання, без благання.
І серденьку легко-легко,
Бо прогнали сум далеко
Дзеньки-бреньки.
Ллються, в’ються
І сміються
Дзеньки-бреньки,
Різнотонні,
Різнодзвонні,
Солоденькі,
Золотенькі
Життьові брехеньки.
Нас привертає цей поетичний жарт з огляду на його синтаксичну будову. Домінанта тут, беззаперечно, оці символічні “дзеньки-бреньки”. Це – метафора – символ, який можна віднести до підготовлених, бо сенс розкрито перед резюме, що завершує першу частину тексту. Домінанта –резюме ство-рює із заголовком кільце, попереднє обрамлення. У цій першій частині є відчутна антитеза – фігура поетичного синтаксису, її межі дещо гублять-ся серед цілого каскаду означень.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Домінантний образ і поетичний синтаксис

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок