Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Багатощетинкові та малощетинкові черви

Багатощетинкові та малощетинкові черви

Назва:
Багатощетинкові та малощетинкові черви
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,79 KB
Завантажень:
445
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.7


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
РЕФЕРАТ
З зоології
Багатощетинкові. Особливості будови і фізіологія основних органів.
Малощетинкові, Особливості будови і фізіології органів тіла.
Тип члене стоноги. Загальна характеристика.
Клас Багатощетинкові черви налічує близько 6000 видів, що живуть у морях, і лише поодинокі його представники пристосувалися до прісних водойм чи вологих місць суходолу.
Багатощетинкові черви зустрічаються на всіх глибинах Світового океану. Одні з них здатні до активного пересування: вони мають параподії з пучками щетинок, за допомогою яких можуть повзати або плавати (напр.., нереїд або тихоокеанський палоло). Інші види (напр., піскожил) живуть у нірках у піску або будують вапнякові черепашки, які прикріплюють до водоростей, скель, інших тварин тощо.
Багатощетинкові черви складають базу живлення для багатьох представників фауни морів. Деяких з них, наприклад тихоокеанського палоло довжина тіла якого може сягати одного метра, споживає в їжу людина. У цього черв’яка розмноження збігається з певною фазою місяця. У період розмноження палоло у незліченній кількості підіймаються зі дна і скупчуються у поверхневих шарах води. Саме тоді їх виловлюють жителі островів Тихого океану для споживання в їжу. Інший представник багатощетинкових червів – піскожил – використовується як живець у рибальстві.
Клас Малощетинкові черви. Представники цього класу, який налічує понад 5000 видів, поширені у грунті та прісних водоймах. Деякі з них трапляються у морях на різних глибинах (до 5000 м). Від багатощетинкових червів малощетинкові черви відрізняються відсутністю параподій. Пересуваючись вони звичайно, скорочуючи почергово шари кільцевих та поздовжніх м’язів. Представники цього класу – гермафродити, для яких характерний прямий розвиток.
Серед малощетинкових є карлики, довжина тіла яких дорівнює декільком міліметрам, але трапляються і справжні гіганти. Так,, довжина австралійського земляного черв’яка, який зовні нагадує велику змію, може сягати 2,5-3 м.
Типовими представниками грунтової фауни є дощові черв’яки. Свою назву вони отримали через те, що після дощів, коли вода заливає їхні ходи, дощові черв’яки в значній кількості виповзають на поверхню грунту. Їхні розміри можуть коливатися від 2 до 50 см завдовжки.
Дощові черв’яки відіграють значну роль у процесах ґрунтоутворення, що вперше було відзначено Ч.Дарвіном. Вони можуть прокладати у грунті довгі ходи (відомі випадки, коли дощових червів виявляли у грунті на глибині до 8м). Такі ходи полегшують проникнення повітря та води з розчиненими в ній поживними речовинами до кореневої системи рослин. Слід зазначити, що загальна довжина ходів дощових червів під 1 м2 грунту може іноді сягати восьми кілометрів. Завдяки тому, що прокладання черв’яками ходів у грунті сприяє його розпушуванню, полегшується ріс коренів рослин у щільних грунтах (напр., у глинистих), Дощові черви також переміщують грунт, виносячи його з нижніх шарів нагору і навпаки. Їхня чисельність може сягати кількох мільйонів особин на гектар. Дощові черв’яки живляться відмерлими рештками рослин, затягуючи їх у свої ходи і тим самим збагачуючи грунт органічною речовиною. Останнім часом роблять спроби штучно розводити дощових черв’яків та переселяти їх у ті місця, де їхня кількість недостатня. Таким чином, наявність дощових черв’яків у грунті сприяє підвищенню його родючості і є показником стану грунту. На сьогоднішній день дощові черви потребують охорони. Їхня чисельність може скорочуватися внаслідок надмірного використання добрив та пестицидів. Одинадцять видів дощових червів занесено до Червоної книги колишнього Радянського Союзу, два види – до Червоної книги України.
Прісноводні малощетинкові черви, наприклад трубочник, є базою живлення для інших тріани. Його використовують як корм для акваріумних риб. Трубочники звичайно поширені на мулистому дні, де вони утворюють масові скупчення. Що мають вигляд червонуватих “подушок”. Ці черви можуть жити у дуже забруднених водоймах, а також у водоймах із недостатньою кількість кисню.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Багатощетинкові та малощетинкові черви

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок