Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Інтерференційні зміни фразеологізмів унаслідок російськомовного впливу (на матеріалі преси Харківщини 50-80-х років ХХ ст.)

Інтерференційні зміни фразеологізмів унаслідок російськомовного впливу (на матеріалі преси Харківщини 50-80-х років ХХ ст.)

Назва:
Інтерференційні зміни фразеологізмів унаслідок російськомовного впливу (на матеріалі преси Харківщини 50-80-х років ХХ ст.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,63 KB
Завантажень:
75
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Інтерференційні зміни фразеологізмів унаслідок російськомовного впливу (на матеріалі преси Харківщини 50-80-х років ХХ ст.)


Фразеологічний фонд кожного народу – це невичерпне джерело, що постійно живить виражальні засоби літературної мови, надає їй яскравих рис національного характеру, створює той неповторний колорит, який часто відрізняє одну мову від іншої.
Мова преси є віддзеркаленням живої мови народу, а тому часто використовує фразеологію, черпаючи її з живомовної стихії й пристосовуючи до своїх потреб. Однак за умов російсько-українського білінгвізму часто відбуваються зміни в лексичному складі компонентів фразеологічних одиниць, що призводить до порушення їх образності, до втрати експресивності. “Чужа фразеологія, – відзначав І. Огієнко, – панує по наших періодичних і неперіодичних виданнях і шкодить розвиткові не тільки нашої мови, а культури... Такі чужі нам фразеологічні вирази (це так звані кальки), а їх довгі сотні – глибоко й органічно калічать й занечищують нашу мову” [†Іларіон 1951: 290-291]. Подібні застереження висловлювали, аналізуючи мову преси 20-30-х років, мовознавці М. Гладкий та В. Сімович.
У сучасному українському мовознавстві зіставному аналізові фразеологізмів слов’янських мов присвячені статті В.М.Мокієнка, Н.Д.Бабич, Л.В.Бублейник, Л.А.Лисиченко та Г.В.Павловської, фразеологізм як перекладознавчу категорію ґрунтовно розглядає Р.П.Зорівчак. Маємо такі лексикографічні праці, як О.Ізюмов “Практичний російсько-український словник. Правила правопису та фразеологія” (К., 1992); І.Вирган, М.М.Пилинська “Російсько-український словник сталих виразів” (Х., 2000); І.С.Олійник та М.М.Сидоренко “Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник”(К.,1971), а також “Приказки. Практичний російсько-український словник (Х., 1996); чимало стійких виразів наведено в “Словнику російсько-українських міжмовних омонімів” М.П.Кочергана (К., 1997), однак позбутися російськомовного впливу в ділянці фразеології нелегко. Мовні штампи й кліше радянського періоду, на які звертають увагу Б.Антоненко-Давидович, С.Караванський, А.Сербенська, ще досить помітні: “Найгірше те, що люди звикали до таких слів, фраз і приймали їх за свої: зовнішній тиск на підсвідомому рівні переходив у внутрішнє... Утворення, структурно відмінні від російської мови, відходили у пасив [Сербенська, Волощак 2001: 88].
Перекладаючи фразеологізми, варто брати до уваги відмінності в лексико-семантичній структурі слів-еквівалентів обох мов, оскільки “фразеологія виростає з лексикології і тисячами ниток пов’язана з останньою, що виявляється в конструюванні плану вираження, системних зв’язках, семантико-структурних взаємопереходах” [Ужченко, Авксентьєв 1990: 155]. Механічне ж калькування може призводити до втрати фразеологічного значення, до дефразеологізації [Лисиченко, Павловская 1975: 152].
Інтерференція у використанні фразеологізмів проявляється здебільшого у вигляді буквалізмів [Закирьянов 1984: 59]. Дослідження мови преси Харківщини вказаного періоду виявило такі порушення в структурі фразеологізмів: заміна компонентів фразеологічних одиниць, перефразування (переосмислення) фразеологічних одиниць, змішування прийменників у складі фразеологічних одиниць, зміна граматичної форми одного з компонентів фразеологічної одиниці.
Згідно з класифікацією В.В.Виноградова, виділяють такі типи фразеологізмів: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення (Виноградов, 1977: 140-161). Не всі типи фразеологічних одиниць виявляють однакову здатність до калькування.
Кальок російських фразеологічних зрощень – немотивованих фразеологічних одиниць, основною ознакою яких є їх семантична неподільність, абсолютна неможливість встановити їх загальне значення на основі значень компонентів – у мові періодики небагато, наприклад:
заварити гармидер < (рос. заварить кашу) – зчинити бучу (колотнечу, гармидер): На центральній садибі заварився справжній гармидер (Л.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Інтерференційні зміни фразеологізмів унаслідок російськомовного впливу (на матеріалі преси Харківщини 50-80-х років ХХ ст.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок