Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЕЗІЙ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ

МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЕЗІЙ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ

Назва:
МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЕЗІЙ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,30 KB
Завантажень:
222
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
УД К 811.161.2:821.161.2.1Д1/7.08
Горох Г.В.
Кам 'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЕЗІЙ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ
У статті розкрито мовні особливості поезій М. Драй-Хмари. Звертається увага на вживання порівняння, метафори, епітета як одного з важливих засобів посилення виразності й образності, точнішої передачі психологічного стану особи чи загального стану подій.
Ключові слова. Мовотворчість, поезія, мовні особливості, метафора, порівняння, тропи, неокласики.
Біля джерел національного відродження стояли поруч із неокласиками, футуристами, і символісти. При всій відмінності, а то й протилежності творчих платформ цих груп їх ріднила ідея національного визволення, протистояння примітивізму і провінціалізму та прагнення встановити тісний контакт із зарубіжною літературою. Та, на жаль, " це проблеми Сізіфової праці, це сподівання реальних наслідків од роботи в майже нереальних умовах" (Стус В.). Тому митців звинувачено в формалізмі, в консервативному академізмі, в безідейності, у відірваності від життя, в опозиції революції. їх чекав сумнівний кінець - вони стали "розстріляним Відродженням".
Розстріляне Відродження - це літературно-мистецьке покоління 20-х - початку 30-х років ХХ ст., яке характеризується високим рівнем духовного піднесення в літературі, живописі, музиці, театрі, кіно, яке було знищене більшовицьким тоталітаризмом. Література цього періоду відзначається багатством стилів, жанрів, вершинних мистецьких надбань. Із великою енергією в галузі розбудови літератури в цей час працювали М.Зеров, Микола Хвильовий, С.Єфремов, М.Куліш, М.Семенко, М. Драй-Хмара, П.Филипович та інші.
"Із забуття в безсмертя", як влучно написав М. Жулинський, переміщуються сьогодні гідні, але обділені увагою та шаною, представники українського народу. Так, після довгих років немудрого замовчування, з'явилась можливість об'єктивно оцінити постать і творчу спадщину Михайла Драй-Хмари.
Різні угрупування, різні напрямки, але головною ідеєю, яка віками запалювала серця українців, була і залишається по сьогодні ідея національного визволення. Натхненний цією ідеєю жив і творив Михайло Драй-Хмара.
Поет і перекладач, учений і педагог, Михайло Драй-Хмара ввійшов у історію української літератури як учасник літературного угрупування "неокласиків". Поезія Драй-Хмари - це типова поезія символіста і притому видатного символіста, що має право на своє окреме місце поруч інших політичних представників нашого символізму. Він належить до поетів, недооцінених щодо сили й значності свого таланту і неправильно оцінений щодо його місця в літературному процесі.
Літературна мова у її художній формі фіксує постійні епітети упродовж усіх етапів розвитку літератури, її стильових напрямів. Естетико-стильовий період української літератури початку XX ст. можна взагалі умовно назвати епітетним, настільки широко користувалися ним українські неоромантики, символісти та неокласики. Показовим із цього погляду є поетичні свідчення самих авторів. Так, Михайло Драй-Хмара, про якого Юрій Шевельов пише як про видатного символіста, але такого, що неокласичне в ньому зовнішнє і поверхове, навіяне особистим впливом Миколи Зерова, а органічне, суттєве - " це глибоке й ювелірно-тонке відтворення об'єктивного й суб'єктивного світів, узятих в їх нерозривній єдності, в плані символічного світогляду й стилю".
Михайло Драй-Хмара вважав, що його світосприймання не вкладається в раціоналістичні приписи класицизму, воно нескуте, таке, що викликає епітети і вони узгоджуються "як напасть". Наприклад:
Я світ увесь сприймаю оком, Бо лінію і цвіт люблю,
Бо рала промінні глибоко урізались в ріллю мою. Люблю слова ще повнодзвонні. Як мед пахучі та п 'янкі
Слова, що в глибині бездонній пролежала глухі віка. Епітет серед них - як напасть: Уродиться, де й не чекав,
І тільки ямби та анапест потроху бережуть устав. Під блакиттю весняною сушить березень поля, і співає підо мною очервонена земля
І навіть коли епітет здається спрямованим справді на змалювання зовнішності предмета, фактично в ньому часто заховується в Драй-Хмари зовсім інший поетичний підтекст.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЕЗІЙ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок