Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Загадка: етнолінгвістичний аспект дослідження

Загадка: етнолінгвістичний аспект дослідження

Назва:
Загадка: етнолінгвістичний аспект дослідження
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,12 KB
Завантажень:
388
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Загадка: етнолінгвістичний аспект дослідження


1. Якщо раніше вчених цікавила перш за все мова і її будова, то сьогодні предметом інтересу став зв?язок мови з людиною. Лінгвісти були змушені розширити предмет свого дослідження і прийти до співпраці з представниками інших наук, в першу чергу психології, соціології, етнографії і культурології, в результаті чого виникли такі області мовознавства, як соціолінгвістика, психолінгвістика й етнолінгвістика.
2. Кожна національна мова виконує декілька основних функцій, одна з них – фіксація та зберігання всього комплексу знань і уявлень данної мовної спільноти про світ. Етнолінгвістика стоїть на межі власне лінгвістики, етнографії, фольклористики, культурології, соціології і сьогодні переживає друге народження. Сам етнолінгвістичний аспект наукових студій передбачає вивчення наслідків впливу на мовну структуру міфології, психології, звичаїв, побуту, вірувань, обрядів, загальної культури й менталітету етносу. Тому дуже актуальною стає проблема переосмислення функціонування і розвитку національного мистецтва, чільне місце в якому належить фольклору як динамічній формі творчої енергії кожного народу. Метою нашої розвідки є застосування у дослідженні загадки доробку таких провідних галузей мовознавства, психо-, соціо- та етнолінгвістика з подальшим виявленням специфіки загадки по відношенню до пареміології і фразеології.
3. Мова – це скарбниця народного, національного світобачення. Вона відображає всі етапи світобачення народу і відбиває етнокультурні, народно-психологічні й міфологічні уявлення та переживання, тобто менталітет етносу як національну специфіку людського світосприйняття, про що свідчить хоч би традиційне дискурсивне її вживання - через фольклорні тексти замовлянь, вірувань, оповідей-міфів (у формі казки, переказу, легенди, анекдоту), вербальних фрагментів весільних та інших обрядів, ритуальних дійств тощо. Особливе місце серед таких дискурсних одиниць належить сентенційним і орнаментальним народним висловленням-пареміям як вищому прояву народного духу, глибин його філософії, етики та естетики.
4. У мовознавстві визначення „паремії” у багатьох випадках застосовуються відносно тільки приказок і прислів?їв. Проблема походження та класифікації паремій – одна з найскладніших і малодосліджених. Саме поняття „паремії” викликає багато питань, бо цей термін не має серед учених остаточного визначення.Однією з задач цієї розвідки є з?ясування питання, які саме дискурсні одиниці прийнято називати пареміями і чи можна віднести до них загадку.Якщо проаналізувати декілька тлумачень цього поняття такими дослідниками, як В. М. Мокієнко, О. В. Дуденко, М. М. Пазяк, Н.А. Ковальська , А. Крікман, Е. Норман, В. Піно, Р. Саукас, то паремію можна визначити як „короткий текст, нерідко обмежений одним реченням (прислів’я, приказки, говоріння та ін.) чи навіть фрагментом речення (різного роду кліше); мовне явище, яке відбиває життя народу, риси характеру, вчинки, події, життєвий досвід, реалії оточуючого світу, релігійні уявлення.
Вдалою видається запропонована в Енциклопедії української мови така дефініція паремій: це „народні вислови, виражені реченням, а також короткими ланцюжками речень, якими передаються елементарна сценка чи найпростіший діалог” [УМ 2000, c. 424]. Та сама Енциклопедія української мови подає таке визначення: „до класу паремій належать: прислів’я і приказки (вони становлять основну масу – до трьох чвертей – усього паремійного фонду), примовки, загадки, прикмети, „ділові” вислови, повір’я, „віщі” сни, ворожби, задачі, головоломки, скоромовки, пустомовки, замовляння, небилиці, нісенітниці, одномоментні анекдоти, казкові формули тощо”.
5. Загадки можуть служити свідотством культурно-гносеологічної здітності етносу фіксувати як стереотипне сласне антропометричне відношення до обєктивного світу, що з часом перетворюється в етносвідомості на прототипове. Притаманні загадці і спільні для всіх паремій такі відмітні риси, як клішування і повна або відносна синтаксична завершеність, які знаходять свій прояв у притаманних загадці конкретності теми, лаконізмі, конденсованості думки і надзвичайній стійкості традиції та усталеності образів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Загадка: етнолінгвістичний аспект дослідження

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок