Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Семантико-синтаксична парадигма предикатів процесу з варіантними виявами суб’єктів у сучасній українській мові

Семантико-синтаксична парадигма предикатів процесу з варіантними виявами суб’єктів у сучасній українській мові

Назва:
Семантико-синтаксична парадигма предикатів процесу з варіантними виявами суб’єктів у сучасній українській мові
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,50 KB
Завантажень:
337
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Семантико-синтаксична парадигма предикатів процесу з варіантними виявами суб’єктів у сучасній українській мові


В українській новітній граматиці тенденційними стали дослідження семантико-синтаксичного рівня речення, категорійними одиницями якого є облігаторні компоненти (предикатні та субстанційні), напівоблігаторні (факультативні) синтаксеми та детермінантні поширювачі (вторинні предикати). У формально-граматичній площині такі одиниці мають відповідне лексичне наповнення і граматичне оформлення. Структуру семантико-синтаксичних категорій характеризували І. Вихованець, А. Загнітко, М. Мірченко, Т. Масицька та інші мовознавці, однак досі залишаються актуальними деякі питання. Зокрема це стосується предикатів процесу – проміжної синтаксеми між предикатами дії і стану. Цей предикат, визначений як семантичний тип, що характеризує динамічну неконтрольовану ситуацію, пов’язану зі змінами станів або інших ознак предмета [5, с.137], потребує ретельного аналізу щодо лексичного і граматичного вираження.
Суб’єкти “процесів” можуть мати не лише інваріантні (персональні, особові) вияви, реалізовані формою називного відмінка, а й варіантні (імперсональні, неособові), засвідчені формами непрямих відмінків. Морфологічна транспозиція суб’єкта у сферу непрямих відмінків умотивована характером носія процесу – його пасивністю. Відсутність активного начала в ситуації сприяє переміщенню суб’єкта з однієї синтаксичної позиції в іншу. При цьому змінюється спосіб реалізації категорійного значення предиката, а інформативна структура предикативної ситуації загалом не змінюється. На думку Н. Гуйванюк, синтаксичне варіювання лише видозмінює ієрархізацію інформативно-референційної структури висловлювання [8, с.201]. Якщо суб’єкт виражається формою непрямих відмінків, то увиразнюється одна з основних категорійних ознак процесу – неконтрольованість.
Транспозиційні переходи у сфері відмінкових форм інформують насамперед про зміну модальних відношень, тому стосуються комунікативної настанови речення. Як зазначає В. Русанівський, відбір варіантів для відповідного певній ситуації висловлювання здійснюється через стилістичну селекцію засобів семантичного вираження, створюючи “можливості для вираження градації думки” [12, с.17]. Відтак аналіз варіантних виявів суб’єкта процесу стосується денотативного аспекту дослідження синтаксичних одиниць.
Предикати, які формують речення з варіантними виявами суб’єкта, мають незначний валентний потенціал. Валентна рамка їхніх семантико-синтаксичних структур одномісна. Речення з ними можуть ускладнюватися характерними детермінантами, а також напівоблігаторними компонентами. У формальній площині структури з варіантними виявами суб’єкта співвідносяться з односкладними реченнями, найпоказовіше місце серед яких займають безособові структури.
Наша мета – схарактеризувати семантико-синтаксичну парадигму предикатів процесу із суб’єктами у формах родового, давального, орудного та місцевого відмінків. Речення розглядаємо не лише в семантичному, а й у морфолого-синтаксичному та формально-синтаксичному аспектах, оскільки це дає змогу окреслити особливості вказаної предикатної функції в сучасній українській мові та принципи співвідношення семантичного і формального змісту.
1. Речення із суб’єктом у формі родового відмінка. Характерною особливістю таких речень є те, що вони наділені значенням кількості, і це корелює із загальною семантикою предиката (інтегральною семою “кількісні зміни суб’єкта”). Форма родового відмінка накладає на ціле речення партитивний відтінок. Відношення частини і цілого – основного змісту категорії партитивності – органічно корелює зі значенням квантитивності, якою наділені семантико-синтаксичні структури із суб’єктом у формі родового відмінка, адже ще в Арістотеля знаходимо судження з цього приводу: “Кількістю називається те, що поділяється на складові…” [2, с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Семантико-синтаксична парадигма предикатів процесу з варіантними виявами суб’єктів у сучасній українській мові

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок