Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Українська неологічна традиція

Українська неологічна традиція

Назва:
Українська неологічна традиція
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,06 KB
Завантажень:
197
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Українська неологічна традиція


Синхронний вплив зовнішніх та внутрішніх причин зумовив бурхливий інноваційних процес у багатьох мовах світу і привів до появи нової галузі лексикології неології. У багатьох країнах (Великобританія, Росія, США, Франція, Японія), починаючи з 50-х років ХХ століття, сформувалися центри неології, які досліджу-ють питання культури мови, стандартизації, організовують інформаційно-довідкову службу, укладають словники.
Об’єктивно процес неологізації охопив і українську мову. Поповнення українського лексикону новими словами особливо активізувалося в кінці ХХ та на початку ХХІ ст. Але процеси оновлення української лексики вже віддавна привертали увагу тих, для кого українська мова була і об’єктом вивчення, й інструментом реалізації творчих чи наукових задумів, однак системності та регулярності в дослідженнях інновацій не було. Парадоксальним насамперед був той факт, що непросту дилему між новим та звичним постійно супроводжувала ще й постійна потреба відсто-ювати сам факт існування українського слова.
Незважаючи на непрості суспільно-політичні умови функціонуван-ня української мови, уже з середини ХІХ століття, коли виникла потреба укладати словники, насамперед, двомовні, щоб “пояснювати архаїчні, діалектні і взагалі незрозумілі слова, що траплялись у творах, писаних українською мовою” [Москаленко 1961: 45], українська лексична система потрапила під могутній вплив неологізації. Опосередковано про це свідчить інформація з першого номера журналу “Основа”, де редакція просила дописувачів – авторів нових слів пояснювати, якими міркуваннями вони керувалися, “створюючи нові слова для передавання нових понять і для назви предметів...” [Основа 1861: 2-3]. Це перша чітко сформульована в україністиці позиція щодо можливості введення і тлумачення нових слів, в якій обумовлено причину створення нових слів; вказано на переваги добору матеріалу із народної мови і на необхідність переконливої аргументації на підтримку новотвору. Правда, у процесі кодифікації української лексики виважений підхід до новотворів чи запозичень побутував нечасто. Думки науковців, письменників, критиків часто різко контрастували: від цілковитого заперечення доцільності нових слів до прагнення збагатити мову швидко й водночас, створюючи нові слова сотнями лише для одного словника.
Відповідно до призначення перекладних словників (а саме такими були чи не всі словники ХІХ ст.) автори творили багато нових слів, якщо в народній мові не знаходили відповідника до якогось слова. Укладачі вважали не тільки правом, а й обов’язком створити нове із наявного українського лексичного матеріалу. Урахо-вуючи наявність чи відсутність у словниках нових (створених або запозичених) слів, усі словники можна умовно розподілити на дві групи. Перша – це ті, автори яких дуже обережно ставилися до поповнення української лексики, а тому засвідчували в словниках лише наявні в народному мовленні слова. До другої групи належать ті словники, до реєстру яких укладачі сміливо вводили слова іншомовні та спеціально “штучно” витворені.
І. Верхратський, започатковуючи в 1864 р. “Знадоби до словаря южно-руского”, дотримувався принципу: “Подавати якнайменше або й зовсім не подавати нових слів, бо вони рідко коли поширюються” [Верхратський 1877]. Він же активно критикував “Hімецько-руський словар” О. Партицького (Львів, 1867 р.) за вживання в українській частині неіснуючих, “найчудніше уклепаних” слів і висловів. Однак, у 1872 році І. Верхратський у “Початках до уложення номенклатури і терми-нології природописньої, народньої” написав, якщо в народній мові не було відповідника латинському термінові, то він “утворював усюди назви нові” [Верхратський 1872]. Ця його спроба, а також лексикографічна праця К. Левицького “Німецько-руський словар висловів правничих і адміністраційних” згодом стали об’єктом критики Б. Грінченка, який серед недоліків вказаних словників назвав те, що “багато слів поскладали самі автори словарів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Українська неологічна традиція

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок