Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> реферат безкоштовно: Українська поезія резистансу 40 – 50–х років ХХ століття – своєрідне явище літературного процесу

Українська поезія резистансу 40 – 50–х років ХХ століття – своєрідне явище літературного процесу / сторінка 6

Назва:
Українська поезія резистансу 40 – 50–х років ХХ століття – своєрідне явище літературного процесу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,07 KB
Завантажень:
507
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 

Очевидно, що незважаючи на “загальносоюзні” ознаки, українська література в СРСР не була позбавлена національного космосу, навпаки – вона його постійно відтворювала, творила наново, зберігала. Формально ж українська література в СРСР була радянською.
В такий час виникла потреба означення тієї літератури, що супроводжувала національно–визвольні змагання українського народу у 40–50–х роках проти німецької і більшовицької окупації під егідою ОУН–УПА. І назва, яку запропонували і, головне, сприйняли, була закономірним породженням часу – “література українського резистансу”, “українська література резистансу”. Таким чином назва відмежовує українську літературу, творену в оунівсько–упівському збройному підпіллі від хронологічно паралельної української літератури, твореної в рамках радянської антифашистської літератури.
Термінологічним словосполученнями “література українського резистансу”, “українська література резистансу” у зазначеному семантичному контексті послуговуються українські дослідники як у діаспорі, так і в Україні: Ю.Русов, Д.Донцов, Ф.Погребенник, Т.Салига, Л.Сеник, С.Шах.
Пишучи про твори поетів ОУН–УПА, Д.Донцов називає їх поетами резистансу: “За ними (поетами “Вістника” – І.Р.), в наш час, виступила нова батава поетів Резистансу, які стрічали свою молодість і формували своє духове Я в вогні другої війни й нового повстанчого руху на Україні, розтерзаній кількома інвазіями” [22, с. 3]. Він цілком погоджується з Ю.Русовим, для якого: “Наша поезія між двома війнами... є, так би мовити, підготовкою поезії УПА, яку я зву поезією українського резистансу (так звали французи своїх повстанців–партизанів проти німців в час минулої війни, і що означає “спротив”).
У статті Т.Салиги читаємо: “Поезія Опору та національно–визвольної Ідеї, ... себто поезія упівська” [23, с. 7].
Бачимо, що дослідники Ю.Русов, Д.Донцов не уточнюють хронологічних меж поезії резистансу, оскільки їхні праці перебувають на синхронному часовому рівні відносно аналізованої поезії (шістдесятництва ще тоді не існувало).
Водночас, вловивши в понятті літератури резистансу універсальну властивість літератури будь–якої історичної епохи в умовах тоталітарного режиму перебувати в опозиції до нього на усіх своїх рівнях, дослідники почали вживати його і для тотожного називання української літератури не лише інших історичних періодів ХХ століття, але і давніших часів. Наприклад, для С.Шаха літературою резистансу є “література усусусів, геройський чин резистансу 1 листопада 1918 р.” [24, с. 83]. Ф.Погребенник узагальнено називає літературою Опору усю українську літературу, в якій звучить мотив протесту проти національного і державного насильства: “Українська література в її найвищих ідейних злетах завжди одухотворювалася ідеями революційно–визвольної боротьби за свободу і незалежність України. ...За всіх окупаційних режимів, які утверджували в Україні панування чужинців, українська література у своєму художньому арсеналі мала самовідданих народові і його визвольним прагненням мистців, які ставали в ряди опору не лише словом, але й зброєю відстоювали честь, свободу і незалежність Батьківщини, йшли у перших лавах борців проти її поневолювачів. ...Література українська не могла не бути літературою опору (підкреслення наше – І.Р.).Оскільки вона була (в творчості своїх найвидатніших письменників) літературою поневоленого народу, розділеного кордонами різних держав, що на основній національній території – Наддніпрянщині – офіційно не визнавалася і всіляко придушувалася драконівськими законами” [35, с. 726].
На думку автора, першим представником такої літератури слід вважати Т.Шевченка, оскільки саме в його поезії на повну силу розгорнувся “революційний опір проти соціального і національного поневолення України. Його волелюбні кличі “борітеся – поборете!”, “В своїй хаті своя правда і сила і воля”, “Встане правда, встане воля” та багато інших живили українських народовольців до вояків УПА” [25, с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: Українська поезія резистансу 40 – 50–х років ХХ століття – своєрідне явище літературного процесу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок