Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Скачати реферат безкоштовно: Українська поезія резистансу 40 – 50–х років ХХ століття – своєрідне явище літературного процесу

Українська поезія резистансу 40 – 50–х років ХХ століття – своєрідне явище літературного процесу / сторінка 8

Назва:
Українська поезія резистансу 40 – 50–х років ХХ століття – своєрідне явище літературного процесу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,07 KB
Завантажень:
507
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
і.). Однак як наукове поняття має той самий основний семантичний стрижень, що може, наприклад, поєднати і поезію резистансу, і рух хіппі чи панків у їх активній опозиції до офіційної влади.
Василь Барка поставив до української історії літератури як галузі літературознавства вимогу – вписати на свої скрижалі літературне мистецтво українського підпілля, зважаючи на важливий методологічний, доречний у цьому випадку принцип – взявши до уваги “долю особистості” авторів, “розуміння того, якою незвичайного напрямку набрало їх життя” [14, с. 52], тобто екзистенційні межові обставини: “...ми можемо відчути атмосферу надзвичайно гострого, озброєного протистояння... між більшовиками та населенням в роки другої радянської окупації українських земель” [14, с. 53], справжньою, не надуманою патетикою вірності своїй батьківщині.
Загальним питанням мистецтва українського андеграунду присвячена невелика розвідка Святослава Гординського. Передумови виникнення цього явища автор вбачає у прагненні і діях радянського режиму перетворити митців на своїх слуг; подає також творчі сильветки графіка Ніла Хасевича та скульптора Михайла Черешковського в контексті культури Резистансу як ознаки її великої потуги [14, с. 91 – 94]. Представлено у збірнику і публіцистику як окремий рід літератури розвідкою Костя Кононенка [14, с. 95 – 99]. До аналізу залучено лише твори відомих упівських пропагандистів П.Полтави та О.Горнового (без залучення поетичних зразків з елементами публіцистичного жанру).
У праці “Скоростріли і музи” (1967) Леонід Полтава, аналізуючи поезію українського резистансу, дає їй визначення – “підземна література” [27, с. 16]. Відзначено такі її особливості: “нерівність в літературному відношенні, але писані кров’ю серця твори...”; провідна ідея поезії – соборність усіх українських земель: “...мало де з такою силою в інших ділянках, – в самій УПА знайшла найширший вияв соборність усіх земель України, і також в українській поезії: немає частинки Української Землі, виходець–поет з якої не відгукнувся б у тій чи іншій формі на національно–визвольну боротьбу України, безпосередньо чи посередньо не писав би про УПА і її безсмертні чини” [27, с. 16].
Кваліфікаційна характеристика Л. Полтави співпадає із поглядом Юрія Липи (лікаря й ідеолога УПА) на заангажоване у національно–визвольний рух письменство. На різнобарвному тлі утилітарної літератури автор найвище оцінює (“hight–brows”) “червону книжку”, застерігаючи при цьому, що вона є найнижчим пластом цього рівня. Проте саме звідси починається формування “духовості більших письменників, що мають власний профіль і власний спектр барв” [28, с. 31].
Даючи визначення “червона”, Ю.Липа зазначає, що це книги, писані найчастіше дилетантами в літературі, але не для снобізму, “не зі страху і не для самого заробітку” [28, с. 29], хоч характер творчості таких письменників кваліфікує як утилітарний [28, с. 32]. Письменник визначає “вірую” таких митців як “бажання оповісти, запалити і придатися” [28, с. 30] (як приклад подає книгу Івана Зубенка “Наші лицарі й мученики”): “якщо книга про втечу з совіцької в’язниці, то її автор подає ще і “як треба втікати з тюрми” і “як розпізнати “поета”–шпигуна в таборі повстанців і под. Але такі огріхи “вибачають Українці, як свого часу вибачили мад’яре М.Йокаєві дивні пригоди його повстанців, тому що в таких книжках є щось, “що притягає”. Це пульсування крови, пульсування живе, нерівне, але щире. В тому пульсуванню – жива людина, що пише до живих людей. Це книжки, що вийшли з крови, і тому це – червоні книжки” [28, с. 31].
Цінність “червоної” літератури Ю.Липа вбачає в тому, що такі книги 1) “виросли з ритму биття серця сучасників”; 2) є безпосереднім виявом духових теренів самої раси [28, с. 31]. Автор вказує, що така червона книга і для автора – вибух, дуже часто єдиний у житті, “вибух, що його сам автор власновільно не може відтворити наново ще раз” (у цьому, на думку Липи, і полягала трагедія творчості О.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: Українська поезія резистансу 40 – 50–х років ХХ століття – своєрідне явище літературного процесу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок