Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Українські видавничі терміни у словниках 20–30 років ХХ століття

Українські видавничі терміни у словниках 20–30 років ХХ століття

Назва:
Українські видавничі терміни у словниках 20–30 років ХХ століття
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,57 KB
Завантажень:
227
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Українські видавничі терміни у словниках 20–30 років ХХ століття


Зі здобуттям незалежності України термінологічні системи різних наук і галузей знань стали об’єктами детального лінгвістичного дослідження, що зумовлено національним і культурним відродженням, потребою перегляду і наукового осмислення історії української термінології. Історія формування і функціонування української друкарської термінології була предметом розгляду в працях Емілії Огар, особливої уваги, однак, заслуговує стан розвитку термінології видавничої справи і поліграфії, яка бере початок з друкарської, на початку ХХ століття. У цей час, у зв’язку з розвитком бібліології, а також друкарської техніки і технології, терміносистема видавничої справи поповнилася значною кількістю термінів, утворених на власномовній основі. Чимало з цих номінацій у подальші періоди розвитку української видавничої термінології було витіснено з ужитку термінами, скалькованими з російської мови.
Для того, щоб успішно працювати над унормуванням і впорядкуванням сучасної видавничої термінології, важливо розглянути видавничі терміни, що виникли і були у вжитку в сприятливих суспільно-політичних обставинах 20–30-х років ХХ століття, проаналізувати, якими були провідні тенденції становлення терміносистеми галузі.
У період, який безперечно можна вважати періодом успішного розвитку, а навіть розквіту термінології видавничої справи, окремий словник фахової мови так і не з’явився. Інститут української наукової мови при Всеукраїнській академії наук підготував за роки своєї праці понад тридцять лексикографічних праць, але, на жаль, не встиг опублікувати словника видавничої термінології. Проте є інформація, що в Інституті мовознавства, який продовжував роботу, розпочату ІУНМ, все-таки працювали над виробленням поліграфічної термінології – про це згадує у своїй статті „Наукова мова і політика: 55 років української термінології в УРСР” Анатоль Вовк, зазначаючи, що, серед інших, в Інституті готували словник поліграфічної термінології, який так і не вийшов через відомі політичні події початку 30-х років.
Виходячи з цього, сьогодні особливу вагу в дослідженні видавничої і поліграфічної термінології 20—30-років ХХ століття мають загальнотехнічні словники, які було підготовлено у цей період, оскільки вони містять і деякі терміни видавничої галузі.
Дуже цікаві терміни з тематичних груп назв фахівців та підприємств видавничої і друкарської справи зафіксовано у „Російсько-українському словничку реместв, професій та підприємств” Івана Жигадла, який випустило 1925 року в Харкові Центральне статистичне управління. Виданням цього словника „термінологічна Комісія при ЦСУ має на меті задовольнити мінімум вимог, поставлених життям і статистичною практикою” [Жигадло 1925: 1]. Матеріал для української частини словника автор добирав зі словників Євгена Тимченка, Бориса Грінчека, М. Уманця й А. Спілки, а також з матеріалів Термінологічної комісії при Полтавському науковому товаристві (до речі, ця комісія переглядала увесь словник Івана Жигадла). У передмові зазначено, що господарський розвиток відбувається дуже швидко, постійно з’являються нові види діяльності, тому назвам професій, які значно збагачують мову, треба приділяти велику увагу. Також наголошено на тому, що „складачеві словничка в деяких випадках довелось одмовлятись від новотворів, вважаючи це за компетенцію авторитетніших органів” [Жигадло 1925: 1]. Ось кілька прикладів українських відповідників до російських назв професій та підприємств, що стосуються друкарської справи: бумажный фабрикант – паперник, бумажная фабрика – папірня, гравер – ритовник, різбяр, журналист – газетяр, денникар, издатель – видавець, книготорговец – книгар, копировальщик – копіїста, списач, корректор – коректор, виправляч, литограф – літограф, наборщик – складач, переплетная мастерская – оправня, палитурня, переплетчик – оправник, палитурник, печатник – друкар, печатня – друкарня, словолитчик – відливач слів, типография – друкарня, типографщик – друкар, художник – маляр.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Українські видавничі терміни у словниках 20–30 років ХХ століття

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок