Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Зміст та структура концепту “голос” в українській лінгвоментальності (на матеріалі художнього мовлення)

Зміст та структура концепту “голос” в українській лінгвоментальності (на матеріалі художнього мовлення)

Назва:
Зміст та структура концепту “голос” в українській лінгвоментальності (на матеріалі художнього мовлення)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,30 KB
Завантажень:
430
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Зміст та структура концепту “голос” в українській лінгвоментальності (на матеріалі художнього мовлення)


Концепт становить собою складне і багатовимірне ментальне утворення, що структурує знання та уявлення людини про певний фрагмент дійсності і може включати необмежену кількість складників залежно від національних, культурних, індивідуальних та інших особливостей мовців. Концептуальний аналіз дає можливість не лише дешифрування імпліцитних культурних кодів та уявлень про світ, що містяться в мові, але й дослідження різноманітних способів їх вираження в мовних структурах. Необхідність аналізу і структурування концепту „голос”, на нашу думку, продиктована важливістю ролі голосу як екстралінгвістичного фактора в процесі мовлення. Адже проблема сприйняття мовлення залишається однією з гострих проблем сучасної лінгвістики і психології.
Традиційно в людському мовленні виділяється два пласти. Це те, що ми говоримо (або про що ми говоримо), тобто власне інформаційний бік висловлювання, і його емоційне забарвлення, ставлення мовця до сказаного, яке проглядає в його голосі, інтонації, міміці тощо. В.А.Звегінцев звернув увагу дослідників на те, що мовці і слухачі одержують з окремих висловлень значно більше інформації, ніж міститься в них як в мовних утвореннях [6, 206]. Це явище пояснюється індивідуальністю свідомості мовця і слухача і пов’язаною з цим суб’єктивністю сприйняття, що відбивається не лише в самому повідомленні, але і в його екстралінгвістичних параметрах – голосі, міміці, жестах. Як зазначав В.Петренко, „свідомість не просто дублює за допомогою мовних засобів відображувану реальність, але виділяє в ній важливі для суб’єкта ознаки і властивості, конституюючи їх в реальні узагальнені моделі дійсності [10, 12]. Причиною такої суб’єктивності сприйняття, окрім індивідуальності світобачення і ставлення людини до дійсності, є також досвід взаємин з навколишнім світом та його концептуалізації, творення власного внутрішнього світу кожною окремою людиною. О.Потебня, наприклад, вважав, що думку взагалі не можна передати іншій людині, її можна тільки викликати.
В сучасній лінгвістиці та психології екстралінгвістичним компонентам в процесі комунікації, зокрема таким як голос, інтонація, мелодика висловлювання, приділяється велика увага. Багато дослідників вказують на психічну, емоційну природу цих компонентів. Наприклад, відомий психолог Н.І.Жинкін так пояснював їх наявність в нашому мовленні: „зустрічаючись із новою ситуацією, в тому числі з думкою партнера, враховуючи думку інших, мовець входить в деякий емоційний стан.... Тоді в мовленні з’являються такі особливості, які не передбачені мовою – це інтонації [5, 109]. Навіть більше, він відводить інтонації, голосу зв’язну, смислоутворюючу роль: „Інтонація приваблює дитину як члена комунікації ще до початку формування дитячих лексем. Далі в міру засвоєння смислових зв’язків, впізнавання речей та лексем, інтонація пов’язує текстові компоненти в єдиний динамічний потік...” [5, 110]. Це явище він обгрунтував з психологічної точки зору тим, що „з усіх сенсорних впливів для людини найбільш чуттєвим, багатим і тонким є звук і його сприйняття слухом...” [5, 120]. Видатний французький філософ Ж.Дерріда у своїх роздумах про голос зазначає: „phone’ (голос) насправді є означальною субстанцією, яка дається свідомості як найбільш інтимно пов’язана з уявленням про означуване поняття. Голос з цієї точки зору репрезентує саму свідомість” [7, 41]. Саме тому ми вважаємо важливим дослідження концепту “голос” з метою вичленування тих його ознак і характеристик, що відбилися в мові і є важливими для нашої картини світу.
Якщо предметом дослідження при концептуальному аналізі виступає концепт як структурна одиниця мовної картини світу, а об’єктом – мовні одиниці різного рівня, якими він представлений в мові, то матеріалом дослідження виступає, безперечно, контекст. Беручи участь в різноманітних мовних ситуаціях, сполучаючись з різними лексичними одиницями, слово, як правило, реалізує в кожному з випадків не весь свій глибинний смисл, а лише якусь його часточку.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Зміст та структура концепту “голос” в українській лінгвоментальності (на матеріалі художнього мовлення)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок