Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Засоби інтелектуалізації української літературної мови другої половини ХІХ століття

Засоби інтелектуалізації української літературної мови другої половини ХІХ століття

Назва:
Засоби інтелектуалізації української літературної мови другої половини ХІХ століття
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,92 KB
Завантажень:
332
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Засоби інтелектуалізації української літературної мови другої половини ХІХ століття


Друга половина XIX ст., попри численні екстралінгвальні чинники, що спричиняли звуження функціонального розвитку української мови (Польське повстання 1863 року і як його іррадіальний наслідок – Валуєвський циркуляр, а пізніше, у 1876 році – „Емський акт”, історико-культурна інерція та ідеологічна заданість на викладання у вищих навчальних закладах польською, російською та ряд інших чинників), пробудила потужні інтелектуальні інтенції українців, що привели, з одного боку, до тяглості й естетичного увиразнення художньої традиції зверненості до народу його живою мовою, з іншого – до визначення й теоретичної аргументації історичного права на самоідентифікацію [Шевченко 2001: 320].
Останнім часом розширюється коло науковців, які зосередили свою увагу на дослідженні проблеми інтелектуалізації української літературної мови ІІ половини ХІХ століття (Л.Шевченко, І.Гнатюк, О.Муромцева та ін.). Актуальною і малодослідженою в лінгвістиці залишається роль П.Куліша в цьому процесі: його заслуги в розширенні функціонально-стилістичних меж української літературної мови, збагаченні її літературознавчою та мовознавчою термінологією, загальнонауковою лексикою, а також лексикою офіційно-ділової та суспільно-політичної сфери.
Характерною рисою творчості П.Куліша, як відзначали М.Зеров та О.Білий, є схрещення двох стихій – абстрактної книжної вченості і „життєдайного народного первослова” [Нахлік 1989: 44]. Є.Маланюк, характеризуючи нову українську літературу, зазначав, що вона мала „двоєдине джерело” й двох фундаторів – Шевченка („вибух національного підсвідомого”) і Куліша – „перше (в добі Відродження) напруження національного інтелекту” [Маланюк 1962: 12].
П.Куліш у мовно-літературному процесі другої пол. XIX ст. був тією постаттю, яка протягом усього творчого шляху намагалася створити на основі народної мови високоінтелектуальну літературну мову, що рівнялася б з мовами культурних народів.
Друга половина XIX ст. – це період інтенсивних змін в українській літературній мові, зокрема в її лексичному складі, спрямованих насамперед на збагачення засобів абстрактного вираження, створення системи наукової і публіцистичної лексики. Разом із цим беремо до уваги і той факт, що „жанрово-стилістична обмеженість функціонування української літературної мови на народній основі ... стала причиною припинення чи звуження використання в літературному обігові окремих лексичних одиниць і навіть цілих груп лексики, давно освоєних староукраїнською книжною мовою” [Історія 1983: 525].
П.Куліш гостро відчував невиробленість української книжної лексики. У листі до О.Барвінського він писав: „Попробував я перо на первих аркушах „Мальованої гайдамаччини” у мові філософічній – так ні! Вимовніше б написав я те саме по-московськи” [Вибрані листи 1984: 222].
Книжні елементи – це першооснова виділення наукового стилю. Лексика книжного походження називає предмети і явища реального світу, їхні властивості, відображає духовне життя людини, передає назви ідеологічних понять, наукові терміни тощо. Книжну лексику, вживану в науково-популярних та публіцистичних творах П.Куліша, поділяємо на групи:
1. Літературознавча та мовознавча термінологія: слово, граматика, критика, риторика, поезія, вірші, проза, епік, епопея, лірик, комедія, епос, лірика, поема, ескіз, творчество, поетичний образ, етнографія, етюд, переводчик, балада, рукописи, автор, акростих, повість, оповідання, компонування, писання (у значенні твори), правопис, мова устня, мова письменна: „Огласили себе поляки віршами й доброю прозою ще за королів своїх...”; „Гарні, да ще й боже, які гарні, стихи, поеми й повісті Пушкін понаписував!”; „...Справді наш сільський люд у своїй занедбаній долі носить у собі розбитими частинами той високий поетичний образ, котрий Шевченко надав йому у своїх поемах”.
2. Загальнонаукова лексика: колегіум, університет, академія, школа, наука, учений, гімназія, філософія, мораль, історія, розумова робота, всесвітній розум, формувати: „Ми б, може, вернулись у ті часи, як формувались їх голови розумні.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Засоби інтелектуалізації української літературної мови другої половини ХІХ століття

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок