Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Чому на Поліссі мозолю називають жабою

Чому на Поліссі мозолю називають жабою

Назва:
Чому на Поліссі мозолю називають жабою
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,47 KB
Завантажень:
35
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Чому на Поліссі мозолю називають жабою

Номен жаба 'Rana' < *zaba належить нині до етимологізованих: більшість дериватів від *zab- зводяться до архісеми 'волога, аморфна маса' [ЕСУМ, II, 183; ЭСБМ, III, 190; Фасмер, II, 32]. Не викликає сумніву, що *žaba 'Rana' первинно 'волога, аморфна, драглиста маса', оскільки відповідники праслов'янському номену, що сягає індоєвропейського *guebha знаходимо й в інших індоєвропейських мовах (переважно германських). Однак семантична дисперсність номінантів з коренем *žab- у слов'янських мовах (див. додаток) не дозволяє однозначно звести їх до однієї архісеми. Зовсім непросто семантично обґрунтувати етимологічну близькість жаба 'Rana', зхпл. жаба 'мозоля', схсл. жаба 'стенокардія', срдпл. жабіцца 'гнутись', п.діал. zabica 'поперечна або скісна палка у дверях'. Можливо, для пояснення слов'янських утворень із коренем жаб- варто брати до уваги кілька архісем.

Безхвості земноводні (далі б.з.) відомі з другого періоду кайнозойської ери [УРЕ, V, 40]. У Європі поширено їх 8 родів, 12 видів (усього в природі, відповідно, 138 і 800) [БЕ, V, 320]. Проте, не зважаючи на таку древність реалії (кілька мільйонів років), номени для її позначення оригінальні і спільні лише для споріднених мов, як досить оригінальна (часто навіть національна) їхня мотивація:

англ. Frog, нім. Frosch зводяться до *preu- 'стрибати' [Wahrig, 505; Kluge, 211; OD, 378];

англ. toad- до *tadige, *tadde [OD, 927];

псл. *zaba, лат. Bufo - до guēbh-'слизистий, в'ялий, відвислий' [ЕСУМ, II, 183; Walde, I, 121]; допускається як звуконаслідувальне [ЭСБМ, III, 190; Machek, 721];

лат. Rana, фр. grenouille пов'язуються з лат. ranuncula, яке, у свою чергу, зводиться до *racsna 'крикун' [Walde, II, 416; Gammilscheg, 497];

фр. crapaud - до crape 'сміття, нечистоти', 'лишай, короста' [Gammilscheg, 272];

нім. Krote, гр.batracoz - до *guredh-, *gurdhn 'жаба' [Kluge, 408; Boisacq, 117];

гр. batracox деякі дослідники допускають зближення з лат. Botrax 'ящірка' [Chantraine, 170];

укр., блр., ропуха, п., ч. ropucha - до *хorp-/ *korp- 'шершавий, нерівний' [Фасмер, III, 503; ЕСУМ, III, 41];

лит. Rupeze. лтс. rupuris пов'язуються з rupus 'шершавий, вибоїстий' і зводяться до *uraksna 'шиповатий, шершавий', а далі до гр.racix 'хребет' [Walde, II, 416];

рос. лягушка пов'язується з ляга і далі зводиться до семи 'слизький, мокрий' [Фасмер, 11, 548; Маковский, 124].

Таким чином, основні мотиваційні ознаки (м.о.) номенів на позначення б.з. в індоєвропейських мовах зводяться до:

'слизистий, аморфний, в'ялий';

'нерівний, шершавий';

'нечистоти, непотріб';

'звуконаслідування'.

Попри значну кількість видів б.з. і велику їх зовнішню подібність, у мовах (індоєвропейські, тюркські, фіно-угорські [Севортьян, 42; УРС, 52; ВРС, 74]) послідовно протиставляються лише дві назви:

укр. жаба - ропуха;

блр. Жаба - ропуха;

рос. лягушка - жаба;

п. žaba - ropucha;

ч. žaba - ropucha;

лат. Rana - Bufo;

анг. Frog - toad;

нім. Frosсh - Kröte;

фр. Grenouille - crapaud;

ісп. Rana - sapo;

італ. Rana - rospo,

лит. Varle - rupuze;

уг. Beka - varanqy;

каз. Бака - курбака;

тур. Kurbaga - kara kurbagasi.

Звичайно, на наддіалектному рівні кожна мова представлена значно більшою кількістю номінантів для позначення 'Rana' і 'Bufo': пор. укр. жабалуха, скока, кряка, веселока, пернатка, скрекотень, плюгавка тощо 'Rana' та рапуха, крокуха, ропавка, коропаня, коропавиця, куртавка, землячка, шкраба, скрега, скога, порохнавка, порхавка, коропка, чарапиха, підтрамниця, короставка, порплиця, клешня, сикавка, куртавка, босорка тощо 'Bufo' [Дзендзелівський, 243]; п. ropucha, xrostuk, xrast, xrustavo žaba parsyvo žaba, skropac, karpavo žaba [AJS, IV, 588]; purchacz, krostawa [RLTN, XXIII] 'Bufo'. Тут бачимо значну лексичну дисперсність, різну мотивацію постання номенів, однак знову ж таки в одній конкретній мовній системі протиставляються дві назви.

Така диномінація б. з., очевидно, пов'язана зі способом життя їх та уявленнями про жаб різних народів, представленими численними віруваннями, міфами.

Жабу людина бачить як у воді, так і на суші. І хоч всі жаби погано переносять нестачу вологи, разом з тим вони можуть упадати в літню сплячку у вологих місцях (під час засух), а з першим дощем вилазять. Звідси і вірування, що жаби приносять дощ [БЕ, V, 321].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Чому на Поліссі мозолю називають жабою

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок