Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Проблеми українського романтизму в історико-теоретичній спадщині Івана Франка

Проблеми українського романтизму в історико-теоретичній спадщині Івана Франка

Назва:
Проблеми українського романтизму в історико-теоретичній спадщині Івана Франка
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,72 KB
Завантажень:
170
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Проблеми українського романтизму в історико-теоретичній спадщині Івана Франка


Проблема “Іван Франко і романтизм” уже неодноразово була предметом розгляду українських літературознавців [Див. 1; 2; 4; 5; 6]. Крім того, теоретичні проблеми романтизму світового, як і українського, були предметом ґрунтовних досліджень літературознавців української діаспори (Д. Чижевський, Г. Грабович) [3, с. 443-445].
Зауважимо однак, що до проблеми романтизму українські літературознавці зверталися принагідно. З одного боку, в умовах тоталітарної системи, заскорузлого теоретичного мислення, романтизм як літературний напрям обов’язково мусив вивчатися крізь призму “прогресивних” і “реакційних” тенденцій у ньому. Інша особливість полягає у тому, що в нашому літературознавстві усталився стереотип: оскільки І. Франко жив в епоху післяромантичну, то він недооцінював, як і пізніше не міг розуміти модерних тенденцій в українській літературі, що проявилися на початку ХХ століття.
Від цих тенденцій відходять літературознавці, що зверталися до Франкового розуміння романтизму у 80-х роках (А. Войтюк, Т. Комаринець). Зрештою, тенденції подолання поділу романтизму на революційний і реакційний траплялися і в теоретичних працях радянського часу (праці Д. Наливайка).
Зупинимося на тих аспектах проблеми, що стосуються Франкового романтизму у світлі його історично-теоретичної концепції. Ще у 80-х роках І. Франко отримує від німецького видавця Фрідріха Вільгельма замовлення написати історію української літератури. Зі своїм наміром працювати над цією історією І. Франко ділиться з М. Драгомановим. Основне, на думку І. Франка, розглянути літературу не так, як це робив О. Пипін, котрий “потрактував нас після злучайних державних границь, але брати цілу літературу, а її відміни (галицьку, буковинську, угорську), як поодинокі школи з більш або менш затемненими провідними думками”. Тобто І. Франко, звертаючись за порадою до свого вчителя, хоче знайти суцільне і комплексне трактування цінності української літератури, що не вдалося О. Пипіну. Така настанова сприяла чіткому розумінню творчих напрямів у літературі, їх синхронності з аналогічними напрямами у європейських літературах.
Концепція цілісності української літератури знайшла своє продовження у виданій пізніше праці І. Франка “Задачі і метод історії літератури”. Тут І. Франко пише: “Поняття літератури національної не значить ще, щоб вона була виключна, шовіністична, противно, на полі літератури, думок і загалом духового життя панує свобідна виміна, але тут треба глядіти, що в даній добі добачаємо більшу або меншу самостійність чи більше присвоюється чужого або більше витворюється свого, чи присвоєння є правдиве, чи тільки поверхове – прийдеться вислідити, як у німецькій літературі звільна вироблювався інтерес до духового і літературного життя всіх народів, те. що називається універсалізмом” [7, с. 13].
Власне з цих позицій цілісності національної літератури, її зв’язку з іншими національними літературами І. Франко і підходив до романтизму в українській літературі. Зрештою, має цілковиту рацію Т. Комаринець, коли пише: “Іван Франко не залишив спеціальних досліджень ні про романтизм як естетичну систему світової літератури, ні про романтизм український як його різновид. Франкові думки про романтизм розкидані у різних статтях – про західно-європейських, російських і українських письменників ХVІІІ – ХІХ століть, про південно- і західнослов’янські літератури. Однак, не дивлячись на таку розрізненість, інколи на принагідно висловлену думку вони дають чітке уявлення про глобальні і часткові його судження з цього питання” [5, с. 199].
У згаданій грунтовній праці Т. Комаринця значна увага приділена Франковому аналізові теоретичних засад європейського романтизму; ми ж ведемо мову про Франкову концепцію українського романтизму, який, зрозуміло, І. Франко розглядає на фоні слов’янського, ширше європейського романтизму. При цьому важливо з’ясувати, як вчений оцінював розуміння романтизму попередниками – істориками літератури.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Проблеми українського романтизму в історико-теоретичній спадщині Івана Франка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок