Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> На шляху до модернізму (Іван Франко в пошуках нової комунікації)

На шляху до модернізму (Іван Франко в пошуках нової комунікації)

Назва:
На шляху до модернізму (Іван Франко в пошуках нової комунікації)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,83 KB
Завантажень:
29
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
На шляху до модернізму (Іван Франко в пошуках нової комунікації)


Найновіші літературознавчі дослідження, які розглядають важливі проблеми українського модернізму, закріплюють виразну опозицію між творчістю Івана Франка та естетикою цього літературного напряму. Так, Я.Поліщук у своїй монографії стверджує: “Науковий реалізм”, принципам якого слідував І.Франко у творчості, перешкодив йому в оцінці молодого свідомого українства (йдеться про полеміку з “Молодою Музою”. – М.Л.)”, над ним “тяжіла важка спадщина цілої епохи народницької ідеології та філософії мистецтва” [17, с. 284, 285]. С.Павличко заходить ще далі: “В тих аргументах, якими Франко послужився при розгромі “Молодої Музи”, в черговий раз виявився його антимодернізм” [16, с. 128], а “інтерес до Франка й певне звеличення Франка-поета є так само формою критики модернізму та його канонів першої декади століття” [16, с. 192]. Про Франка-модерніста (декадента) говориться хіба що у зв’язку з його ліричною драмою “Зів’яле листя” [5], з новелою “Сойчине крило” [4]. Ю.Тарнавський, назвавши письменника категоричним суспільником, зазначив, проте, що “його збірка “Зів’яле листя” (1896) носить на собі сліди декадансу, одначе до модернізму її зарахувати не можна, радше до європеїзму, і то неяскравого, оскільки в нім наявні й традиціоналістичні впливи” [19, с. 5]. “Треба також пам’ятати, –резюмує Б.Рубчак, – що шлях на Україну заступали символізмові (читай: модернізмові. – М.Л.) будь-що-будь велетні”, а саме М.Грушевський, С.Єфремов та І.Франко [18, с. 31], який, однак, зазнавав “досить спорадичних проявів” цієї течії [18, с. 33]. Ще одна дослідниця стверджує: “І.Франко, всупереч власному послідовно негативному ставленню до декадансу та символізму, порушує у своїй збірці “Зів’яле листя” проблеми саме модерністської літератури: послаблюючи раціоналістичний підхід, обмежує виключно комунікативну функцію слова, досягає його емотивного впливу, виражає переважно декадентське почуття марноти та беззмістовності людської екзистенції, проявляючи певну амбівалентність стосовно основних питань філософії” [6, с. 232]. Більш поблажливим виявився В.Мельник: “Зародження модерністського типу мислення спостерігається у творчості І.Франка, Лесі Українки, але, очевидно, зрушення постало на межі століть, коли у молодої генерації українських письменників визрів протест проти стереотипів народницького побутописання” [12, с. 106].
Назагал, Франкова творчість перебуває поза межами літературознавчого модерністського протоканону. Причини? Назвемо, мабуть, найважливішу: дослідники зосереджують увагу насамперед на присудах, висновках, судженнях, маніфестах (наукових чи поетичних) самого Франка. Полеміка поета з “Молодою Музою”, відповідь В.Щуратові (не “декадент”, а “син народу”), власне визнання “застарілості” поетичної техніки (його “Хлопська комісія” “стара” в порівнянні зі “Злодієм” В.Стефаника), що спричинилося до створення ідеологеми, – ось хоча б кілька чинників, які дали літературознавцям змогу поставити Франка в опозицію до модернізму. Тим часом він – постать надто складна й суперечлива, аби піддавати її такій спрощеній канонізації. Письменник еволюціонував, причому й тут непослідовно, і його шлях від “молодечого романтизму” до модернізму такий самий суперечливий, не запрограмований на жодну послідовність, як не була, за Г.Грабовичем, запрограмованою на послідовність уся українська література. Багато письменників, принаймні у деяких творах, належало до модерністської партії, про це не здогадуючись [2, с. 584]. Про такий самий парадокс модернізму говорить і Д.Наливайко: “За всієї численності власне модерністських та авангардистських течій творчість великих митців відбувалася здебільшого поза цими течіями, не вкладаючись у жодну з них” [15, с. 46]. Творчість І.Франка “вписується” до різних естетичних канонів**Показовим у цьому сенсі виглядає дослідження Л.Гаєвської [1, с. 122-163]., зокрема й модерністського. Щобільше, елементи модерністської естетики формувалися у Франка поступово ще до епохи модернізму.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: На шляху до модернізму (Іван Франко в пошуках нової комунікації)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок