Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Мовна культура вчителя

Мовна культура вчителя

Назва:
Мовна культура вчителя
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,15 KB
Завантажень:
157
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Мовна культура вчителя


Засвоєння норм літературної мови тривалий процес, який починається з дитинства, а вивчення застосування функціональних можливостей мови триває впродовж усього свідомого життя. Адже того, що засвоєно з уст матері, в житті замало. Коли дитя йде до школи, критерієм істини для нього в багатьох випадках стає слово вчителя. І не лише бездоганне знання свого предмета, не лише педагогічна майстерність, досконалість, методичних прийомів, а й словесно-естетичний рівень подання знань формує юну особистість. Тому дуже прикро коли цей рівень не досконалий, коли вчитель байдужий до свого мовлення і до мовлення учнів. З цього починаються дивні, несподівані помилки дикторів, редакторів, авторів посібників, творчих і керів-них працівників, інженерів, виховательок дитячих садків, молодих матерів.
Виховання культури мовлення — справа не лише вчителя-словесника. Його правильний наголос, точно вжите слово, чітка побу-дова фрази будуть безслідно зруйновані, якщо фізик, математик, біолог чи історик цё ж слово наголосять неправильно або невдало введуть у контекст. І даремні будуть намагання мовника — він не має академічного часу для загострення уваги на всіх можливих помилках акцентуації, слововжитку, вимовив
Кожен учитель повинен володіти здоровим, неупередженим від-чуттям мови (без архаїзаторства, примітивізму, пуризму), постійно стежити за змінами, які відбуваються в нормах вимови, наголошу-вання, слововживання у зв'язку з глибшим вивченням загальнона-родної мови, тенденцією до взаємозбагачення національних мов, вирівнюванням діалектів. Треба вміти самому і навчити учнів уважно (інколи з олівцем) читати наукову, технічну, публіцистич-ну, художню літературу. Неможливо весь педагогічний шлях про-йти тільки з багажем, набутим у стінах вузу.
Труднощі починаються з першої хвилини перебування в класі. Потрібно підготувати учнів до роботи. І як запитати: «хто черго-вий чи хто черговий?» (черговий!). «Яке було домашнє завдання чи завдання?» (завдання!) Або: «Що було дано, завдано чи задано додому?» (заданої) А як правильно сказати: «розкрийте, розгор-ніть чи відкрийте зошити (книжки)?» (відкрийте), покладіть, по-ложіть чи поставте ручки?» (положіть, краще — покладіть); ви-тріть, стеріть чи зітріть дошку, чи з дошки» (витріть дошку, але зітріть з дошки!); «підніміть, підійміть, здійміть чи піднесіть руку?» (піднесіть!) І «слідкуйте чи стежте по тексту чи за текстом?» (слідкуйте за текстом!); «слухайте перше питання чи запитання?» (запитання!) І «переверніть чи перегорніть сторінку?» (перегорніть!) і багато ін. Потрібно зробити зауваження — і чуємо: «не мі-шай!» (не заважай!); «не списуй у товариша» (від товариша); «у тебе нечітка уява про події» (уявлення); «відповідь невірна» (неправильна); «тихше!» (тихо!) «замовчте!» (замовкніть!) та ін. А ось підсумовують і дають домашнє завдання: «коротше кажучи» (коротко кажучи), «другим разом» (іншим разом), «це підготує хтось другий» (інший), «слідуючий урок» (наступний), «на домаш-нє читання» (читання) і т. д. Стереотипів у вчительській мовній практиці є чимало, але вони повинні бути точними, відповідати діючим нормам.
Трапляються труднощі не лише у застосуванні стереотипів, а й у використанні специфічної лексики, професіоналізмів, термінів (загальнонаукових і спеціальних). Адже багато слів змінило на-голос за час, відколи їх засвоїли вчителі старшого покоління: родовий відмінок, просте речення, дефіс, вчення, генезис, догмат, епілог, живопис, знахідка, зубожілий, буржуазія, екскурс, каталог, індустрія, компроміс, металургія, повстання, позначка, поміщиця, ракурс, сегмент, центнер, цемент, адресний (від адрес) і адресний (від адреса), безпредметний, єретик, вигнанець, експерт і т. д. Близькозвучні слова (напр., професійний і професіональний, диференційний і диференціальний, пропорційний і пропорціональний, гармоній-ний і гармонічний, декораційний і декоративний, ситуаційний і ситуативний) можуть бути термінами різних галузей знань, і «до-вільність» їх використання недопустима, а можуть бути тотожними за семантикою, але відмінними за активністю функціонування (порівн.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Мовна культура вчителя

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок