Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Подяка як елемент етикету наукового тексту

Подяка як елемент етикету наукового тексту

Назва:
Подяка як елемент етикету наукового тексту
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,02 KB
Завантажень:
136
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Подяка як елемент етикету наукового тексту


Останнім часом в українському мовознавстві з’явилася низка досліджень мовленнєвого етикету на матеріалі загальнонародної мови, художніх, епістолярних й офіційно-ділових текстів [Миронюк 1987; 1993; Білоус 1989; 1992; Панько 1992; Ленець 1989; Коваль 1993; Корніяка 1995; Богдан 1998; Радевич-Винницький 2001 та ін.]. Проте, на думку лінгвістів, етикет є важливою складовою й наукової мови [Богдан 1998:432; Ільченко 2002:69]. „Етикет наукового дискурсу – це текстова категорія модусу тексту, що відбиває інтерперсональні відносини ввічливості та виражається з допомогою низки мовних засобів” [Ільченко 2002:250]. На особливість функціонування окремих етикетних висловів у деяких формах наукового спілкування й потребу вивчення цієї проблеми звертає увагу С.Богдан [Богдан1998:433-437], однак етикетизація [Почепцов1980:98] україномовного наукового тексту ще не стала об’єктом спеціального розгляду. Хоча комплексне дослідження вербальних і невербальних знаків категорії ввічливості як основного засобу вияву етикету в науковому дискурсі (усному й писемному) виглядає доволі злободенним, оскільки це дало б змогу не тільки визначити їхню жанрово-стильову зумовленість, але й національно-культурні риси, про що свідчать результати подібних студій на матеріалі англо-американських наукових текстів [Ільченко 2002]. На думку цього автора,
„у науковій прозі ввічливість набуває специфічного вираження, це явище – комплексне, структурно складне, часто виходить поза межі лише одного висловлювання та може стосуватися послідовності мовленнєвих актів” [Ільченко 2002:81].
Одним із виявів увічливості писемного спілкування є увага до праць попередників і повага до читача.. У наукових текстах ця максима реалізується за допомогою різних прийомів і засобів: цитування, покликів, оцінок тощо. Особливо яскраво вона експлікується у висловах подяки.
Предметом нашого аналізу є структурно-функційні й семантичні особливості висловлення подяки в статтях, опублікованих у „Журналі фізичних досліджень” протягом 1997-2004рр.
Як засіб етикетизації україномовного наукового спілкування подяку вважають факультативним компонентом, уживаним „лише в обмежених ситуаціях усного спілкування” і дуже рідко в наукових статтях [Богдан 1998:434]. У лінгвістичній літературі побутує думка, що традиція складання подяки є усталеним виявом увічливості в англо-американському науковому дискурсі, а формування подібної тенденції в українському науковому мовленні, зокрема в його писемній формі, відбувається значною мірою саме під його впливом [Ільченко 2002:231].
В аналізованих текстах указаного періоду подяки здебільшого виокремлено в нумеровані або ненумеровані розділи статей, які так і названо „Подяка(и)”, що відповідно структурує наукову працю й водночас привертає увагу читача до змісту виділеної частини. Зрідка вони є завершальним абзацом останнього розділу статті („Підсумки”, „Заключні зауваження”, ”Висновки” тощо), про що інформують спеціальні конструкції на закінчення, на завершення : На закінчення автор висловлює подяку… .
Переважна більшість висловів подяки має експліцитний характер завдяки стрижневим перформативам подякувати, подяка, вдячність, вдячний, які різною мірою інтенсифікують значення подяки. Як правило, такі подяки мають усталену форму і складаються з двох частин: ілокутивної – власне подяки – і пропозитивної – за що її висловлено. Наприклад: Автори висловлюють вдячність… за участь у дискусії й обговоренні результатів; Автор висловлює подяку…за допомогу в проведенні експерименту; Автори вдячні…за ідею…; Автори висловлюють вдячність…за надання результатів для елементарних діаграм для чистої води; Автор висловлює подяку…за допомогу в числових розрахунках; Висловлюю подяку… за увагу до роботи та її обговорення тощо. Зрідка прагматичне значення вдячностї, виражене в ілокутивній частині, посилюють емоційно-експресивні номінації: щиру, глибоку та їхні похідні.: Автор висловлює глибоку подяку; Автор щиро вдячний та ін.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Подяка як елемент етикету наукового тексту

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок