Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Номінація як об’єкт лінгвістичних досліджень: історія становлення і сучасність

Номінація як об’єкт лінгвістичних досліджень: історія становлення і сучасність

Назва:
Номінація як об’єкт лінгвістичних досліджень: історія становлення і сучасність
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,95 KB
Завантажень:
226
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Номінація як об’єкт лінгвістичних досліджень: історія становлення і сучасність


Усі нові явища обов’язково потребують лінгвального осмислення, про що свідчить і вся історія лінгвістики як науки. Передусім завданнями “опікується” одна із галузей лінгвістики – ономасіологія. У цій роботі спробуємо простежити історію і сучасний стан вивчення теорії номінації на різних рівнях мови, визначити основні суперечності і причини їх потрактування. Джерела теоретичної ономасіології сягають часів античності. Теорія іменування була складовою важливу галуззю античної філософії та зумовлювала зацікавленість останньої питаннями природи мови. Це питання вирішувалося значною мірою на матеріалі аналізу виникнення імен, їх істинності або неправдивості, вмотивованості чи, навпаки, довільності зв’язку між змістом і формою слова [Языкознание 1998: 345]. Деякі засадничі положення ономасіології сформувалися задовго до утвердження її як самостійної дисципліни. Про це свідчать, зокрема, такі факти. Від середини ХІХ століття відбувається становлення ономасіології на лексичному рівні – в ідеографічній лексикографії (теорія і практика тезаурусних словників), а також пізніше – цикл досліджень назв тварин та рослин, термінах спорідненості тощо.
Вивчення слів як засобів мовного позначення речей, предметів матеріальної і духовної культури йде від початку ХХ-го століття у зв’язку з напрямком „Слова і речі” („Worter und Sachen”). У цьому напрямку працювали такі німецькі вчені, як Р. Мерінгер, Г. Шухардт та інші. Однак ономасіологія як самостійна лінгвістична галузь вивчення слів як засобів позначення зі своїм предметом і методами дослідження оформилася лише в середині ХХ-го століття. Її становлення пов’язують із працями Л. Вейсгербера, В. Краузе, Ф. Дорнзейфа, Б. Кводі.
Уперше сформулював завдання цієї науки німецький учений А. Цаунер: „Ми маємо в мовознавстві два розділи, перший відштовхується від зовнішнього, від слова і задає питання, яке поняття пов’язано з ним звідси – семасіологія; другий бере за вихідний пункт поняття і встановлює, яке позначення, найменування має мова для цього поняття, звідси – ономасіологія. Її завдання – ...досліджувати, чому мова використовує те або інше слово для позначення того або іншого поняття” [Quadri 1952:852]. Отже, теорія номінації розвивалася передусім як теорія, орієнтована на пояснення шляху від речі до її позначення, тобто шляху від предметного світу до номінації окремих фрагментів світу. Щоб бути одиницею номінації, ця одиниця повинна відповідати одній вимозі – позначати, бути назвою, виділяти об’єкт номінування як окрему сутність, здійснювати номінативну функцію, „тобто репрезентувати виділений в акті номінації об’єкт засобами мови і замінювати далі цей об’єкт його ім’ям у мовній діяльності” [Кубрякова 1986:38].
В основному в поле зору дослідників потрапляли власні імена, які й сприяли виділенню ономасіології як окремої дисципліни. Пізніше власні назви стали об’єктом ономастики, залишивши ономасіології галузь загальних назв.
Принципи іменування досліджено головним чином на іменних класах, ось чому в теорії номінації центральне місце посідає іменник. Поступово почали досліджувати інші частини мови. Такий підхід підготували російські дослідники [Кубрякова 1986: 38], у працях яких частини мови розглядувано як такі, що слугують позначенню різних сутностей предметного світу. Цей підхід сприяв визначенню номінативної специфіки слів різних частин мови і класифікації словесних знаків за тими функціями, які вони виконують [Уфимцева 1977:38].
Значний внесок у розвиток ономасіологічних концепцій зробили чеські лінгвісти. Саме в руслі Празької лінгвістичної школи в ході застосування функціонального підходу до мови сформувалася у 30 – 40-х рр. ХХ-го століття так звана функціональна ономатологія, метою якої було “вивчення засобів і способів називання окремих елементів дійсності і вивчення засобів і способів поєднання цих називань у реченні у рамках тієї іменної конкретної ситуації.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Номінація як об’єкт лінгвістичних досліджень: історія становлення і сучасність

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок