Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Франкова “Книга кааф”

Франкова “Книга кааф”

Назва:
Франкова “Книга кааф”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,83 KB
Завантажень:
349
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Франкова “Книга кааф”


Цикл “Із книги Кааф” завершував останню оригінальну збірку Івана Франка “Semper tiro” (1906). Непомітний, як і вся поетична книга, в часи тотального захоплення каменярською ідеологією, він лише недавно став об’єктом окремих літературознавчих студій, викликавши низку нетрадиційних інтерпретацій. Зокрема, З.Гузар робить цікаву і небезуспішну спробу “прочитати його крізь призму євангельського вчення” [див.: 3; с.390–392]. Р.Мних вважає цикл опозицією до “старих тем” як синтезу Старого завіту та язичництва. Розглядаючи нову концептуальну парадигму в контексті україноюдаїки, він виокремлює в ній “проблему чистоти віри і проблему пошуків втраченої віри” [10; с.119]. Але разом з тим інтуїція підказує йому, що в легенді про чарівну рослину кааф маємо “досить характерний для Поета тип метафори-символу, коли квіткою названо власне слово, книга” [10; с.119]. П.Ляшкевич, відштовхуючись від символічної аналогії назви циклу із збіркою морально-дидактичних діалогів релігійного змісту, також припускає, що “з одухотвореним благодатним впливом Божого слова на душу людини Франко порівнював властивість поетичного слова” [8; с.216]. М.Ткачук значно ширше тлумачить образ дивної квітки, що, на його думку, “символізує глибоко людяне мистецтво, долю митця, який служить своїм словом народові, віддаючи повністю себе йому” [14; с.27]. Подібне пояснення зустрічається у Л.Голомб, яка вважає, що тут “поет художньо матеріалізує ідею мистецтва та його суспільної функції” [1; с.123]. З усіх цих концептів, що не суперечать один одному, найпереконливіше виглядає ідентифікація “ростини” з книгою – Словом, яке в естетичній свідомості поета набувало містичної чудотворної сили (“Книги – морська глибина…”, “Лісова ідилія”, “Було се три дні перед моїм шлюбом…” та ін.). Ця версія випливає із “замаскованої” у сновидну візію ліричної алегорії “У сні зайшов я в дивную долину…” – своєрідного прологу до циклу.
Загалом засоби сну та сонні сугестії з їх необмеженими образними асоціаціями характерні для Франкової поезії (“Каменярі”, “Мій раю зелений…”, “Святовечірня казка”, “Криваві сни”, “Надходить ніч. Боюсь я тої ночі!..”, “Похорон”, “По коверці пурпуровім…”, “Над великою рікою…”, “Ніч. Довкола тихо, мертво…”, “Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер виє…” тощо). У відомому трактаті “Із секретів поетичної творчості” письменник задекларував виняткову тотожність між сонною і поетичною фантазією. “В обох разах, – писав він, – наша душа дізнає ілюзії, що витворений несвідомою діяльністю мозку світ образів є щось реальне, зверхнє, лежить поза нашим “я”. В обох разах результат дуже подібний – наглядні, пластичні образи” [16;т.31; с.73].
У вірші “У сні зайшов я в дивную долину…” фантасмагоричне видіння І.Франка, очевидно, виходить за рамки звичайних художніх умовностей чи специфічних композиційних прийомів. Радше, йдеться про “свідоме настроювання уяви митця на хвилю сонної фантазії, наслідування її “зразків” [9; с.30]. Звідси те відчуття незвичайної легкості, з якою ліричний герой лине чудесним простором “дивної долини”, що нагадувала мальовничі краєвиди рідного хутора поета [див.: 4; с.67]. Навколо буяє райська природа, бринить невидима пташина симфонія, хвилюється срібними переливами лан жита, шумить верхами правічний ліс, а з таємничого лугу вітер несе розкішні пахощі, від яких ширшають груди і виростає в тілі дух. З рідкісним “змислом” запаху, що домінує в першій частині поезії, злютовані смакові та слухові враження солодкого співу, який виходив ніжними й м’якими пасмами з барвистих квіток небачених химерних форм. За словами З.Гузара, “пахощі і квіти, їх тони – це той ініціальний образ, від якого починається творення загальної тональності всього циклу” [4; с.68].
Далі в уяві автора виникає ланцюжок дівчат у білому, “в вінках і скиндячках”, які пестять кожну квітку і бережно зривають із неї по листку. “Змисл” зору вихоплює з пишної, але монохромної фантастичної реальності лише білий колір, який в кореляції з “не білим” означає сакральність, чистоту, невинність, плодючість, світло тощо.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Франкова “Книга кааф”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок