Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Семантика оксиморону у поетичних контекстах Л.Костенко

Семантика оксиморону у поетичних контекстах Л.Костенко

Назва:
Семантика оксиморону у поетичних контекстах Л.Костенко
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,16 KB
Завантажень:
160
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Семантика оксиморону у поетичних контекстах Л.Костенко


Явище паронімічної атракції трактується у сучасній лінгвістиці по-різному. Власне ця тема - одна з малодосліджених в українському мовознавстві і одна з найсуперечливіших. До вивчення паронімів існують різні підходи. Так, словник паронімів української мови подає два найзагальніших визначення цих понять. У широкому розумінні пароніми - це слова, що мають лише звукову подібність, при цьому морфемна будова до уваги не береться. Сюди входять як спільнокореневі слова, так і різнокореневі. Звукова відмінність при такому розумінні паронімів можлива у сфері вокалізму і консонантизму .Отже в паронімічні ряди обєднуються споріднені слова і випадково співзвучні. Такого погляду дотримуються дослідники, які тією чи іншою мірою порушували проблеми пароніміії: В.Григорєв, І.Качуровський, Н.Кожевнікова. При вужчому розумінні до категорії паронімів зараховують тільки спільнокореневі слова (О.М.Колесников, О.Вишнякова). Але одні дослідники визнають можливість існування декількох слів у паронімічному ряді ,інші вважають ,що у паронімічні відношення можуть вступати тільки два слова, отже існує лише паронімічна пара.
Обєктом нашого дослідження є твір саме поетичний і на це не можна не звернути уваги, оскільки поетична мова - це своєрідна система у системі, окрема мова всередині якої діють певні закони, мова, яка має власну специфіку, особливості, функції. Отже, у віршових текстах під паронімією зазвичай розуміють явище паронімічної атракції, тобто зближення близькозвучних різнокореневих слів. Нижня межа близькозвучності необхідна для того, щоб словоформи у тексті могли бути визнані паронімами, умовно визначається на орфографічному рівні....- це робочий мінімум у вигляді двох тотожних приголосних. Ми ж у своєму дослідженні за теоретичну основу беремо визнчення паронімічної атракції, запропоноване Дащенко Н.Л. Отже, паронімічна атракція - явище лексичної семантизації лексичних та морфологічних одиниць, які зіставляються на основі глибокої звукової подібності. У межах паронімічної атракції ступінь звукової подібності визначається за комплексами тотожних голосних і приголосних у складі атрактантів, котрі повторюючись, виконують роль своєрідних спільних частин,які називаємо квазі або псевдоморфемами. Це дозволяє встановити деякі звязки паронімічної атракції з кореневим словотвором та поетичною етимологією, розглядати їх як взаємонезалежні, але споріднені засоби художньої експресивності.
Досліджуване нами поняття нерозривно повязане з фонологічною системою мови, і деякі дослідники вважають, що явище паронімічної атракції -обєкт дослідження скоріше фонології аніж лексики, але слід звернути увагу на таку істотну відмінність: для фонологічного аналізу слова у центрі уваги знаходиться фонема,для лексичного аналізу паронімії - подібність слів.
Беззаперечним є те, що паронімічний аналіз лексики повинен приділяти пильну увагу римам,адже рима - найпоширеніший спосіб стилістичної атракції паронімів, одна з найважливіших умов реалізації значення. Саме вона є одним із вирішальних засобів творення певного поетичного тексту, і від того в який спосіб вона побудована залежить найважливіший момент для поетичної творчості - ступінь експресії слова.
Цікавим матеріалом для ілюстрації явища паронімічної атракції і суміжних (парономазія,паронімія) як важливих стилетворчих засобів є роман Л.Костенко Берестечко.Віршотворчість Ліни Костенко характеризується чіткістю, надзвичайною гармонією, розмаїтою образністю. За рахунок чого досягається природна експресія творів поетеси, магія її слова? Адже читаючи роман відразу впадає в око відточена форма, і як правило,максимально глибокий зміст.
У романі налічується близько 30 пар атрактантів. Очевидно, що функціонування типів паронімічної атркції узгоджується із поєднанням атрактантів за їх значенням, що зумовлює виникнення звукосмислових образів, притаманних віршуванню Ліни Костенко:
... Якби не дощ ... якби не ремст і розбрат
якби хоч трохи глузду під чуби...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Семантика оксиморону у поетичних контекстах Л.Костенко

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок