Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> реферат на тему: Два твори на одну тему в 7 кл. («Воля до життя» О. Довженка і «Вогник далеко в степу» Г. Тютюнника)

Два твори на одну тему в 7 кл. («Воля до життя» О. Довженка і «Вогник далеко в степу» Г. Тютюнника) / сторінка 3

Назва:
Два твори на одну тему в 7 кл. («Воля до життя» О. Довженка і «Вогник далеко в степу» Г. Тютюнника)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,33 KB
Завантажень:
246
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 

На жаль, подібного не можна сказати про деяких сучасних медицинських працівників, котрі не зроблять операції не запросивши за неї казкової ціни. Чи є сумління у таких лікарів, чи ж притаманна їм любов до батьківщини, до її захисників, які ще живі; до свого народу? Цього немає. А захисники батьківщини — це ті ж самі карналюки! І лікувати їх (та й не лише їх) повинні безкоштовно, як записано в нашій Конституції.
0. Довженко не подав закінчення своєї оповіді (як часто й трапляється з новелами): чи повернеться з війни Іван Карналюк чи не повернеться? На цю тему можна запропонувати учням домашні твори (про зустріч його з батьками й Галиною).
Але головне в новелі сказано: воно в силі волі людини: «Є воля — є людина! Нема волі — нема людини» (С. 179).
Для підсумків уроку можна запропонувати учням такі запитання:
1. Хто такий Іван Карналюк і як він став героєм?
2. У чому героїзм цього персонажа?
3. Що сказано про минуле колгоспника Івана Карналюка?
4. У чому буденність цього надзвичайного героя, а в чому його романтизм?
5. Яким зображено в новелі хірурга, що оперував Карналюка? Що він сказав про героя?
6. Чого навчає довженківський хірург сучасним медицинським працівникам?
Твір Григора Тютюнника «Вогник далеко в степу» навчає молодь життєвої мудрості: щоб стати дорослими, слід добре працювати, рано вставати, пізно лягати, приходити на роботу (чи навчання) пішки. Тоді й настане раннє змужніння. Таке сталося з головним героєм повісті «Вогник далеко в степу» Павлентієм. Чому «Вогник...»? Йдучи рано-вранці 9 кілометрів до училища, та повертаючись пізно ввечорі, хлопці на привалах розпалювали вогнища (котрі жевріли аж до ранку), щоб зігріватись біля них під час зупинок своєї подорожі. Вогник було видно в степу: «Здається, що він да-леко-далеко. А він осьо, за гони від нас»1. Так і здійснення мрії стати дорослим не таке вже й далеке, як іноді здається. Треба бути лише наполегливим і мужнім, сильним, а також дружити з гарними хлопцями, допомагати їм.
Павло (Павлентієм він сам себе назвав) докладає усих зусиль, щоб зробитись таким. У нього й немає інших варіантів: батько не повернувся з війни, матері не стало ще раніше, є лише тітка Ялосовета (мачуха), а живуть вони в напівзруйнованій війною хатині і тільки мріють про нову. На трудодні не завжди вчасно дають, отже, доводиться сутужно. Великою підтримкою виявилось те, що Павлентія все ж таки (в неповні 15 років) прийняли до ремісничого училища в райцентрі (де він і харчується, ще й приносить додому 200 гр. хліба від 700 гр., що видають йому там, а це не менше, ніж як призначено було в той час шахтарям). От за яких умов горить-жевріє в грудях Павла вогник надії на покращення, на свою працю, кмітливість та мужність. Сам Павлентій починає відчувати себе дорослішим тоді, коли, вставши найраніше, заходить по хлопців-друзів, щоб разом добиратись до училища. І коли вперше його поцілувала Маня та став «прориватись басок» (як каже «тітка Ялосовета»), він помітив: «Після тієї жовтневої ночі коло верби, після того, як Маня повернулася від свого двору, мовчки плачучи, я ніби виріс на кілька років уперед — і без вороття...» (С. 149).
Але й зростання та змужніння не буває без труднощів і протиріч. Основним конфліктом в творі є протистояння чистої та ясної душі Павла проявам пристосуванства, шкурництва (кугутства) та безтямної й безглуздої жорстокості. Найяскравіше це протистояння помітно у взаєминах між хлопцями-ремісниками та злими водіями автомашин, зокрема «Фріцем», котрого так прозвали, бо «на ньому була жовта шкіряна шапка з козирком» (С. 145). Але головною причиною такого «хрещення» була звичайно, не шапка, а поведінка водія, що «ганявся за нами з корбою в руках: «Ви, — кричить, — борт мені одламали...» (С. 145), хоч це й була явна неправда. Хлопців обурило й те, що він свариться «і зло шкіриться» (С. 145). А саме цей водій і «влаштував» Павлентієві такого штурхана машиною, що хлопець просто впав на землю, і, зомлілий, втрапив до лікарні. Це — кульмінація твору, що майже збігається з його розв’язкою (номер машини вдалося записати друзям героя, тим, про кого кажуть: «Од них — не втече.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Реферат на тему: Два твори на одну тему в 7 кл. («Воля до життя» О. Довженка і «Вогник далеко в степу» Г. Тютюнника)

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок