Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> реферат українською: Два твори на одну тему в 7 кл. («Воля до життя» О. Довженка і «Вогник далеко в степу» Г. Тютюнника)

Два твори на одну тему в 7 кл. («Воля до життя» О. Довженка і «Вогник далеко в степу» Г. Тютюнника) / сторінка 5

Назва:
Два твори на одну тему в 7 кл. («Воля до життя» О. Довженка і «Вогник далеко в степу» Г. Тютюнника)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,33 KB
Завантажень:
246
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
..» (С. 97). Директор сповнений пошани й до однополчан, які не прийшли з війни, притишує голос, коли говорить про те, що більшість у п’ятій групі (куди втрапив Павленій та де було багато дитбудинківці) «можливо, й не пам’ятають своїх батьків» (С. 97). Безіменний директор допомагає хлопцям рости, відчути свою силу, коли за перше ж добре виконане завдання (зробили з допомогою майстра 32 залізні лопати із гільз снарядів) хвалить їх перед строєм училища та нагороджує новими комбінезонами. Так, у нього поєднуються виробничий інтерес з завданнями виховання робітничої зміни. У вас буде освіта і спеціальність заводських інтелігентів... Ваше майбутнє — завтрашній день робітничого класу...» (С. 97), — каже він.
Майстер Сніп — це герой праці, в війну він робив для армії кулемети, вміє майструвати «з металу все: від молотка до найдрібнішого годинникового механізму» (С. 96), голку своєї роботи дарує ремісникові Іванові Пирогу із хутора Пироги. Він має життєвий досвід у справі виховання дітей, а тому і в їдальні сидить не за окремим столом (як інші майстри), а разом зі своєю групою, скромно «причепившись на краєчок довгого ослона» (С. 97) та «поклавши пілотку, як і всі ми, собі на коліна» (С. 97). На вигляд майстер зовсім не геройська людина: «військова» одежа на ньому стирчить, бо завелика та й тому, що він мав на спині горба від праці. Але майстер не зважає на те, що «штани мели пилюку» (С. 93), він «клацнув розшнурованим черевиком об зашнурований... ледь не збив самого себе...» (С. 96).
Та це не викликає сміху в ремісників, бо вони бачать у ньому людину, що має «золоті руки».
Важливим для учнів є і психологічний портрет старого: майстер мав погляд, якого не витримували й дитбудинківці, «скільки було в майстрових очах якоїсь гострої приціленості і старечого суму» (С. 97). Ось ця «приціленість» і любов до своєї справи і забезпечили йому успіх у навчанні ремісників. Ведучи до майстерні своїх вихованців, він збирав по дорозі якість трави, про котрі не знали інші майстри, а потім, коли хлопці побили собі пальці молотками під час практичного заняття, давав кожному прикладати подорожника, якого й нарвав ото повні кишені, приказуючи: «Набити руку — це не означає побити руку» (С. 102).
Майстер не просто навчав, а священнодіяв. Показуючи хлопцям зубило й молоток, «він сяяв увесь... жести його були рвучкі, очищі світилися...» (С. 101): це дивувало учнів і викликало інтерес до праці та настанов Федора Демидовича, наприклад: «Щоб рубати метал, треба бути сміливим» (С. 102); він показував кожному сам, як рубати; зачудовано хлопці дивились на його поліровані плоскогубці, кронциркулі, від чого «на стіни майстерні розбігалися сонячні зайчики» (С. 105). До роботи він заохочував власним прикладом, але ледачкуватих, які влаштували перекур за бормашиною, негайно приводив до порядку.
Федір Демидович Сніп — чуйна та справедлива людина. Коли з Павлентієм трапилось нещастя, він негайно надав йому першу допомогу та подбав про виклик лікаря і можливості покарання винуватця.
Але хто ж такий сам Павлентій? Це — майже п’ятнадцятирічний юнак, що прагне стати дорослим, бо покластися йому нема на кого (з війни не прийшли, крім батька, ще й 2 брати). Тому він привчає себе не боятися ніяких утруднень ні вдома, ні в училищі; добре вчиться й працює. Але, крім працьовитості, має й інші якості: чуйність, правдивість, сміливість.
Так, побачивши тітку Ялосовету зажуреною, він пішов шукати «вербеня сухе» (С. 86), щоб протопити в хаті; пропонує мачусі (щоб не «мучилась» з ним) вийти заміж. Павло ще по суті отрок і тому він не втаємничує своїх уподобань та бажань (наприклад, разом із хлопцями «красти солому вночі з поля» (С. 85) чи дивитись, як «На лататті ... біліють лілії, вони схожі на зграї білих чаєнят» (С. 87). Йому подобається бути в училищі, але ще по-дитячому тягне й додому: «Вийти б тихенько з оцього «шкентеля» (так називали п’яту групу, де більшість дитбудинківців — Г.Л.) та поза спинами... Ішов ба оце шляхом понад стовпами до села» (С.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Реферат на тему: Два твори на одну тему в 7 кл. («Воля до життя» О. Довженка і «Вогник далеко в степу» Г. Тютюнника)

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок