Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Скачати безкоштовно: Два твори на одну тему в 7 кл. («Воля до життя» О. Довженка і «Вогник далеко в степу» Г. Тютюнника)

Два твори на одну тему в 7 кл. («Воля до життя» О. Довженка і «Вогник далеко в степу» Г. Тютюнника) / сторінка 7

Назва:
Два твори на одну тему в 7 кл. («Воля до життя» О. Довженка і «Вогник далеко в степу» Г. Тютюнника)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,33 KB
Завантажень:
246
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
137). Невинність і наївність Павла свідчать про його душевну чистоту. Почуття до Мані в нього є, бо коли він йде з училища і вона «дивиться через фіранку у вікно» (С. 138), йому це приємно, а коли вона обіймає його під шинеллю, «очі їй томно, глибоко і гаряче блищать...» (С. 141), та й Павло каже, що вірить їй і її обіцянкам чекати його «І з города, і з армії. Хоч і п’ять годів» (С. 141). Виникає нове свіже, юне, але відповідальне почуття і ставлення до коханої, про котру і Ялосовета гарної думки: «Все й здоровкається до мене: «Здрастуйте, тьотю Ялосовето! — і червоніє. — Ловка...» (С. 148).
Отже, герой протягом оповіді дорослішає, ще отроком він приходить в ремісниче училище, але під впливом спільних досягнень колективу, дружби товаришів, піклування «тітки» та любові Мані скоро стає відповідальним за свої вчинки юнаком, мужнім, працьовитим, самовідданим.
Своєю волею до життя (сцени з «Фріцем») він нагадує свого літературного «родича» Карналюка.
Подібне відбувається з його друзями Василями, але кожен із них — індивідуалізований характер.
Василь Силка, мрійник і фантазер, любить понад усе географію, бачить уві сні Австралію, де «кругом жовто-прежовто, і сонце пече...» (С. 115), найкраща книжка для нього — про Дерсу Узала. Він і своїй дівчині Соні на побаченні розповідає «про дивовижні країни за горами та океанами» (С. 136). У нього розвинене психологічне чуття: він помічає ставлення Мані до Павла і Кібкала (останній «всихає на очах» (С. 131). Це не пустий мрійник, він і працьовитий, і розумний юнак, хоч зовнішністю і нагадує дивака: у нього завеликий лоб, так що «пілотка над ним стирчить, поставлена руба — мала» (С. 116). Його тягне до науки, він і під час «сидіння» в проваллі біля Штокалового саду розповідає хлопцям про те, що таке екватор і що таке Еквадор, стверджує, що обов’язково піде «вчитись на географію» (С. 122), хоч би й відробивши три роки після училища.
Якщо в Силки перемагає інтелект, то характер Василя Обори тримається на силі; юнак не боїться вовків, хоче задушити хоч одного. Він один зумів ускочити на ходу на автомашину, але скоро й сплигнув із неї тому, що не хотів відстати від гурту. Добре розуміє Обора і соціальні питання, зокрема мотиви, з яких батьки третього Василя — Кібкала (в котрого дома все є, бо господар — машиніст) послали його в училище. «Батько, — розповідає Кібкало, — каже: «Вивчишся на механіка, заберу тебе до машини, підучу — коло неї не пропадеш...» (С. 155). А Обора, добре зрозумівши підтекст, додає: «Точно... Од машини і в паровику можна цей... зерна додому привезти» (С. 155).
Так, через Василя Кібкала дістаємось до теми «кугутової» — однієї з темних сил, яким протистоїть не лише Павло, але ще й два Василі. Вперше зустрічаємо це слово, тільки Павла зарахували в «найбідовішу» п’яту групу, де один із дитбудинківців зразу ж говорить йому: «Садок є, кугуте? Принеси груш» (С. 92). Але староста групи Гришуха тут же зупиняє його: «Ша, він наш» (С. 92), бо знає біографію хлопця.
Кібкало поводить себе не по-товариськи, не лише запрошуючи хлопців до свого раннього снідання, а ще й ховаючись від них з ним, заходячи далеко вперед, щоб не видно було, як він жує. Та від Василя Обори не заховаєшся: «Ти, Василю, якщо жереш, так іди позаду нас...» (С. 115) — казав він, як завжди затинаючись від хвилювання. Кібкало втікає від хлопців і під час їхньої ризикованої спроби нарвати абрикос у Штокала. Взагалі він не подобається Павлентієві, бо «з лиця млявий, аж кислий. І весь якийсь видовжений... Коли Кібкало мовчить і нічого не жує, губи йому завжди обвисають куточками вниз...» (С. 114) та ще вміє він якось наставляти «вгору свої кілочки — брови» (С. 116). Але одягнений і взутий він краще, ніж хлопці, та ще й має офіцерську польову сумку. Жили його батьки заможніше, то ж не диво, що коли хлопці завітали до них передчасно, їм дали де доспати ніч в хаті (на соломі) та ще й вранці пригостили «молоком зі справжнім чистим житнім хлібом» (С.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Реферат на тему: Два твори на одну тему в 7 кл. («Воля до життя» О. Довженка і «Вогник далеко в степу» Г. Тютюнника)

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок