Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Два твори на одну тему в 7 кл. («Воля до життя» О. Довженка і «Вогник далеко в степу» Г. Тютюнника)

Два твори на одну тему в 7 кл. («Воля до життя» О. Довженка і «Вогник далеко в степу» Г. Тютюнника)

Назва:
Два твори на одну тему в 7 кл. («Воля до життя» О. Довженка і «Вогник далеко в степу» Г. Тютюнника)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,33 KB
Завантажень:
244
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Реферат на тему:
Два твори на одну тему в 7 кл. («Воля до життя» О. Довженка і «Вогник далеко в степу» Г. Тютюнника)


Олександр Довженко та Григір Тютюнник — письменники різного віку та гарту, не дуже схожі вони й за своїми художніми палітрами: один визнаний романтик, другий — реаліст. Але, як сказав відомий митець (М. Горький), «у значних художників реалізм і романтизм взаємно переплетені», бо немає людей лише біленьких і лише темненьких, всі — строкаті, барвисті.
У центрі уваги обох авторів цих творів — людина, та самісінька, що відстояла нашу батьківщину від фашизму; зуміла, переборовши всі утруднення, відновити господарство після війни. Причому майбутнє, як завжди, належить дітям, молоді, але тим з них, хто звик з самого малку працювати, допомагати старшим.
Тому головним героєм новели О. Довженка «Воля до життя» є людина з народу, солдат Великої Вітчизняної війни, а повісті Г. Тютюнника «Вогник далеко в степу» — селянський хлопець, учень, що прийшов до ремісничого училища, щоб навчитись, як бути корисним у відбудові народного господарства.
...У моря втікають ріки, в ріки — струмочки. Великі та значні твори видатних письменників нерідко виникають із «заготівок» та невеликих оповідань. А іноді трапляється й так, що з великих переповнених озер і водоймищ витікають струмочки і живлять навколишню землю своєю вологою. Так сталось і на цей раз, коли вже після «Арсеналу» (1929), «Землі» (1930), «Аерограда» (1935) були написані оповідання, пов’язані з Великою Вітчизняною: «Ніч перед боєм», «Мати», «Воля до життя» тощо. Так, зокрема останній із названих «малих струмочків» перекликається з «Арсеналом», де в одній із сцен з громадянської війни під час розстрілу робітник Тиміш стоїть незрушно; йому кричать: «Падай! Падай!», але він дивиться смерті в обличчя і тримається.
З цим епізодом і пов’язана новела «Воля до життя» О. Довженка, де тяжкопоранений Іван Карналюк (теж із Поділля, як і Кармелюк) не хоче гинути, а, зібравши всі сили, коли вже серце майже не билось, прийшов у перев’язочну госпіталю (бо його не перев’язали) й сказав: «Ви думаєте, я вже помер?.. Перев’язку! Давайте!.. Жить хочу!..». Ця центральна в творі романтична сцена є одночасно і реалістичною, бо такі надзвичайні слова лунають в обставинах фронтового госпіталю, де кров і стогін. Усе ж надтяжкопоранений сам прийшов до хірурга на своїй лише волі. Воля — це сила духу людини. Найвидатніший педагог нашого часу Василь Олександрович Сухомлинський про це говорив так: «Людська сила духу безмежна... людина іноді буває на такому рубежі, коли в неї вже немає фізичних сил, але сили духовні породжують в ній нові фізичні сили, і вона продовжує жити борцем». Це, мабуть, якоюсь мірою розумів лікар Карналюка, котрий не лише не заперечував подвигу свого хворого, а ще й, присоромлений, сказав йому: «Ви виграли генеральну битву майже без всяких засобів... Дякую вам. Ви навчили мене жити. Я схиляюсь перед благородством вашої волі» (С. 190). Звідки ж ця шляхетність?
Іван Карналюк не з «вищих» верств суспільства, це — звичайний сільський пастух, яких багато в наших селах, він «не змагався в силі й спритності ні на стрільбищах, ні на боксерських рингах. Він змагався там, де доблестю праці здобували собі славу (С. 181). Перед нами колгоспник з Поділля «золотої своєї країни» (С. 181), з Бугу-ріки. Це не надлюдина і, навіть, не джеколондоновський герой, що теж міг багато витримати (хоча би й «Жага до життя», що вивчається в школі). Іван Карналюк є близьким кожному українцеві як узагальнення кращих якостей усього народу: мужності, сили волі, терпіння. Це підкреслено в творі описом його тіла: «Ви гляньте, який велетень! Яка грудна клітка! А плече яке?.. А ноги які! А шия! А хода ж! Ви бачили, як він ввійшов! Стрункий як бог» (С. 188), — зізнається хірург.
Непереможним є той народ, у якого є такі Аполони, що вміють виймати «з чудодійної прадідівської скриньки дорогоцінне зілля, корінь життя... вбирайте в себе його.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Два твори на одну тему в 7 кл. («Воля до життя» О. Довженка і «Вогник далеко в степу» Г. Тютюнника)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок