Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Філософська концепція Франкової поеми “Мойсей”

Філософська концепція Франкової поеми “Мойсей”

Назва:
Філософська концепція Франкової поеми “Мойсей”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,86 KB
Завантажень:
233
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.7


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Філософська концепція Франкової поеми “Мойсей”


Серед багатьох спеціальних наукових розвідок і принагідних аналізів знаменитої поеми І.Франка “Мойсей” варто виділити ґрунтовну підсумкову студію Ю.Шереха (Шевельова) “Другий “заповіт” української літератури”. Стисло переглянувши попередні інтерпретації видатного твору, Ю.Шерех висловив слушне твердження: “Висновок простий: твір Франка наскрізь оригінальний. Ключів до нього слід шукати у Франкові і в самій поемі, а не поза ними” [2, с.546.]. Ю.Шерех переконливо спростував неодноразові необґрунтовані посилання радянських дослідників на події революції 1905 р., які буцімто спонукали І.Франка написати поему “Мойсей”. Український вчений, який після Другої світової війни жив і працював у США, мав необмежену можливість по-своєму осмислювати й оцінювати великий поетичний твір Франка. Він зробив вагомі спостереження над політичним, глибоко патріотичним змістом твору, а також над його стилем і естетичним колоритом. Досвідченнй філолог Ю.Шерех прагнув збагнути філософську природу Франкового твору, з’ясувати філософські ідеї та лаконічні сентенції-філософеми, проголошені поетом-мислителем. До появи у друку студії Ю.Шереха дослідники творів І.Франка знаходили його філософські погляди лише в науково-публіцистичних статтях, в полемічних виступах, у приватних листах, але не в художніх творах. А тепер, скориставшись настановою Ю.Шереха, ми маємо з’ясувати філософську концепцію поеми “Мойсей” на основі аналізу не різних далеких або й близьких джерел, а шляхом наукового тлумачення художньої тканини твору.
Мусимо відразу рішуче сказати, що філософську базу поеми “Мойсей” становлять ідеалістичні судження поета-мислителя про духовне життя народу і про фактори суспільного прогресу. Відомі радянські франкознавці (Ю.Кобилецький, А.Каспрук, Л.Скоць) свого часу декларативно називали видатний твір І.Франка філософською поемою, але про ідеалістичні постулати твору не сміли й згадувати. А тим часом головна філософська теза (філософема) поеми “Мойсей”, яка чітко висловлена у вступному монолозі “Народе мій...” , має цілком ідеалістичну суть: “Вірю в силу духа...” Філософські міркування про істотну роль духовних начал у народному житті І.Франко далі розвинув і утвердив в основних розділах поеми. Образним втіленням, головним носієм духовних сил Ізраїлю зримо виступає постать пророка Мойсея. На початку твору, у першому і другому розділах, пророк перебуває у пустелі, мов серед зневірених, безпорадних кочівників-ізраїльтян. Він самотній, позабутий всіма, юрба не розуміє його, проте це сильна духом, велична особистість. Образ Мойсея має виразні риси легендарного, романтичного героя, мудрого і мужнього проводиря. У сумних обставинах щоденного побуту ізраїльтян він “на крилах думок” лине в майбуття. Пророк не забуває про своє високе покликання – вивести свій народ із єгипетської неволі, здобути йому обіцяну Богом священну землю, забезпечити йому достойне життя:
Все, що мав у житті, він віддав
Для одної ідеї,
І горів, і яснів, і страждав,
І трудився для неї [1; т.5; с.216].
У передостанньому (XIX-у) розділі поеми під час нічної грози, змучений сумнівами і боротьбою з самим собою, Мойсей почув заповітну мову Єгови. Пророк серцем відчув і розумом збагнув силу священної мови – то були справедливі докори і поради Господні. Дорікаючи Мойсеєві за маловірство і вагання, Всевишній навчав пророка, дбаючи про матеріальні скарби землі, не втрачати вищих цінностей людського існування – духовних скарбів. Слугами і помічниками собі творець світу вибирає не хлібодавців, а “духу кормильців’’. Єгова заповідає:
Хто вас хлібом накормить, той враз
З хлібом піде до гною;
Та хто духа накормить у вас,
Той зіллється зо мною [1; т.5; с.261].
Завершуючи поему, Іван Франко ще раз наголосив на ролі духовних сил в історичному розвитку суспільства. По смерті пророка Мойсея на чолі ізраїльтян став його послідовник, молодий, енергійний “князь конюхів” Єгошуа. За його покликом нові покоління ізраїльтян рушили за ним, щоб завершити свою велику історичну місію – здобути обіцяну Богом священну землю.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Філософська концепція Франкової поеми “Мойсей”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок