Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Готика як принцип самоорганізації тексту в оповіданні «Примари несвізького замку» Олекси Стороженка

Готика як принцип самоорганізації тексту в оповіданні «Примари несвізького замку» Олекси Стороженка

Назва:
Готика як принцип самоорганізації тексту в оповіданні «Примари несвізького замку» Олекси Стороженка
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,94 KB
Завантажень:
220
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Готика як принцип самоорганізації тексту в оповіданні «Примари несвізького замку» Олекси Стороженка


Інтерес до готики виник у другій половині XVIII століття на теренах Англії. Першим готичним романом вважають твір Г. Волпола „Замок Оранто”. Письменниця Клара Рів, класифікуючи свій твір „Старий англійський барон” як „a gothic story”, відносить роман Г. Волпола до „romance”. Адже саме в англійському літературознавстві співіснували два терміни „romance” і „novel”. Для „romance” характерні героїчна фабула, вигадані особи і реалії, а „novel” містить „картину реального життя і сучасних авторові звичаїв” [1, с. ].
Отже, готичний роман своїм корінням сягає такого жанру, як „romance”, що свого часу був наслідувачем казок. Внаслідок цього у творах такого типу поєднуються реальні та фантастичні події. А сам готичний роман має дві лінії: 1) емблема середньовіччя як епохи; 2) опис жахів.
В українській літературі не зустрічаємо цих двох ліній, бо розвинулась лише одна з них – тема „жахів”, її національні джерела сягають епохи бароко. Готичні мотиви вперше з’являються ще в барокових творах, де „гостроти набули тема смерті, страхів перед потойбічним світом, де людина опиняється під владою темних диявольських сил” [2, с. ]. Елементи готики трапляються і в романтичних творах. Зокрема, І. Лімборський, виділяючи „тему жахів” в українській літературі, зазначає, що роман Олекси Стороженка „Марко Проклятий” має готичні риси, а образ Марка Проклятого відтворено за традиціями готичного твору.
„Марко Проклятий” – не єдиний твір Олекси Стороженка, у якому є ознаки „gothic story”: дія відбувається у напівзруйнованому замку; подвійна інтерпретація фабули; фантастичні герої; сюжет традиційний, однолінійний; історичний час умовний; символічний характер образів. 1846 року письменник написав оповідання російською мовою „Примари Несвізького замку”.
Можливо, причиною створення цього оповідання було перебування Олекси Стороженка у Несвіжі й особливо те, що він побачив, як „минає слава світу”. Адже Олекса Стороженко сподівався оглянути розкішну резиденцію, а натомість перед ним постала картина руйнування. Так безтурботні самовольці підготували безславну долю своїм нащадкам.
Події в оповіданні відбуваються у замку – напівзруйнованій стародавній резиденції князів Радзивілів. Несвізький замок справив на автора гнітюче враження: „мені довелось побачити не розкішні покої палаців, а жахливу руїну” [4, с. ]. Колишні блиск і велич давно втрачені, й атмосфера в резиденції навівала невимовні нудьгу і сум. Хоча, на думку автора, вартим уваги була галерея портретів. „У тих двох залях, де я влаштував собі приміщення, висіло понад 40 портретів, змальованих на увесь зріст, що гордо проглядали з височини свого місця...” [4, с. ]. Вони залишились чи не єдиним натяком на колишню славу і міць. Адже інші зали зберегли лише свої величні назви – „королівська, золота, мозаїкова, гобеленова, проте рука часу стерла все...” [4, с. 181]. Стіни були вкриті цвіллю, на стелях де-не-де обвалилось вапно, предмети розкоші (мармур, бронза, коштовні різьблені меблі, скульптури і картини) були поламані або знищені, а деякі просто вивезені з замку. Тому, напевне, саме в такому місці могли б відбутися незвичайні пригоди. Недарма автор малює таку картину: „в порожніх залях з покорченими паркетами й повибиваними шибками страшенно завиває вітер...” [4, с. ]. І це навіває певний страх, нагадує твори про покинуті замки, де єдиними володарями були вітри і де могли відбутись фантастичні події.
Сюжетно-композиційною особливістю „Несвізького замку” є те, що цей твір можна вважати „я – оповіданням” [2], бо наратор і автор – одна й та ж особа. Але оповідач не активний учасник подій, а спершу уважний слухач, а потім випадковий спостерігач. Адже управитель замку був цікавим співрозмовником. Він досконало знав біографію Радзівілів і захоплено розповідає про їхнє життя. Серед цих самовольців були войовничі паливоди, реформатори, безтурботні гуляки.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Готика як принцип самоорганізації тексту в оповіданні «Примари несвізького замку» Олекси Стороженка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок