Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Сатиричний цикл І.Я.Франка “Нові співомовки” зі збірки “Semper tiro”: спроба реінтерпретації

Сатиричний цикл І.Я.Франка “Нові співомовки” зі збірки “Semper tiro”: спроба реінтерпретації

Назва:
Сатиричний цикл І.Я.Франка “Нові співомовки” зі збірки “Semper tiro”: спроба реінтерпретації
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,05 KB
Завантажень:
18
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
Сатиричний цикл І.Я.Франка “Нові співомовки” зі збірки “Semper tiro”: спроба реінтерпретації


У 1956 році Євген Маланюк стверджував у роботі “Франко незнаний” про відсутність у тодішньому франкознавстві, а, згодом, і культурно-літературному дискурсі, цілісної картини рельєфного й строкатого у своїй діалектичності мистецького обличчя творця, чия вага для розвитку української нації була епохальною. Зважаючи на обсяг поданого обвинувачення своєму поколінню, автор скеровує увагу на незнаного Франка власне як поета: “. “відчуття” І.Франка, зокрема і найважніше Франка-поета, зникало і втрачалось. . поет ставав, кінець-кінцем, поетом незнаним, якого шанується, але . не читається.” [24, 68].
Слова літературного критика минулого століття не втратили свого звучання й на сьогодні. У роботі “Письменник – Нація – Універсум. Світоглядні та художні шукання в літературі ХІХ – ХХ століття” дослідниці О.Нахлік у розвідці “Проблема “Франка незнаного” в трактуванні Є.Маланюка” знаходимо наступний висновок стосовно цього літературознавчого припущення: “Та хоч як би важко не було солідаризуватися з багатьма тенденційними судженнями Є.Маланюка про “Франка незнаного”, все ж треба віддати їм належне як таким, що й сьогодні здатні активізувати франкознавчі шукання, викликати дискусію і бути плідними для подальшого дослідження творчости і діяльности І.Франка” [26, 138]. Відповідно, радикальність цих тверджень виправдана, адже їх аргументованість знайшла підтвердження у реаліях самого життя.
Велика кількість літературознавчих праць за творчістю поета, грандіозна кількість широкомасштабних заходів вшанування митця не змогли й на теперішній момент осягнути й відповідно художньої тотожності й самосутності реінтерпретувати всього глибоковимірного таланту поета, творчість якого часто була й лишається закутою у аналітичні глухі кути, табуйована суспільно-політичними прерогативами та “відшліфована” під той чи інший взірець, в залежності від історичного часу.
“Згублений був смак до його віршів, понадто на строкатім тлі бурхливого, барвистого, але й дещо галасливого відродження нашої поезії по 1917 р.” [24, 69]. Не відновлений цей справжній “смак” і в подальшому. Простежуючи особливість методології літературно-критичних переваг вибору об’єктів аналізу франкової поезії від найперших критиків і до сучасних франкознавців, виникла потреба зазначити про невиправдану звуженість, а почасти й просто оминання розгляду поетичної сатири поета, яка супроводжувала мистецькі шукання І.Франка протягом усього його життя, і становить достатньо об’ємний пласт поетового доробку.
Практично протягом всього існування “радянського” франкознавства поетова сатира вибірково опрацьовувалася під кутом зору або її революційності і боротьби за пролетарське Ельдорадо, або під кутом її, як факту наслідування і переспівів творів М.Є.Салтикова-Щедріна [1; 2; 5; 6; 8; 9; 10; 12; 16; 19; 21; 22; 25; 29; 32]. Навіть для найперших критиків поетового сатиричного поетичного доробку перевага громадянського струменя, як факту соціальної боротьби, розумілася як іманента музі співця, який “. любиться на контрастах соціальних”, а отже є “поборником за всіх “у поті чола” трудящих.” [17; 489, 490]. Сутність франкової творчості була обмежена тільки служінням народу “. не як стану селянського, а як соціальної категорії.”, тобто знову-таки суто громадянською лірикою [17, 489]. Відповідно, сатиричний талант І.Франка був позбавлений існування за законами власне комічними. Сміхова культура ніби не позначилась на поетичнім таланті автора. А це принципово суперечить концепту сатиричного доробку поета. Відкидати факт мети створення цих поезій для суспільного, національного поступу не можна, проте рівень художності і специфіка поетичного мислення автора дають нам право стверджувати про наявність в них законів “універсального” сміху, тобто сміху, який вимагає свого, суто комічного світу або, йдучи за потрактуванням академіка Д.Ліхачова, “антисвіту”, в якому панує хаос і дисбаланс з одного боку, і гармонія дисгармонійного з іншого [23].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Сатиричний цикл І.Я.Франка “Нові співомовки” зі збірки “Semper tiro”: спроба реінтерпретації

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок