Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Музична лексика Х-ХVІ століть

Музична лексика Х-ХVІ століть

Назва:
Музична лексика Х-ХVІ століть
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,98 KB
Завантажень:
483
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Музична лексика Х-ХVІ століть


Невід’ємною частиною української культури часів Київської Русі була музика. Можна виділити три основні напрямки її побутування: народну музику, професійну інструментальну музику (світську та ратну) і професійний церковний спів.
Про народну музику часів Київської Русі довідуємося з різних писемних джерел – літописів, творів красного письменства (“Слово про похід Ігорів), давніх малюнків, зображень на ювелірних виробах, монетах тощо; в українських народних піснях зафіксовано чимало старовинних музичних назв (гуслі, сопелі, клепало, било, дзвони). Народні умільці – гудці, глумці, скоморохи існували ще в язичницькі часи, їхня діяльність модифікувалася протягом тисячоліть, особливо після прийняття християнства.
Багатством і різноманітністю відзначався музичний побут княжого двору. При дворі князя був цілий штат руських та іноземних (наприклад, з Візантії) музикантів-умільців [6, с.16]. Була у Київській Русі й ратна, тобто військова музика, яку виконували за допомогою труб, сурм, бубнів. У літературних пам’ятках Київської Русі згадано імена таких музикантів: гудець Ор, що співав половецькі пісні (Іпатіївський літопис, 1201), та галицький “славутний співець” Митуса (Іпатіївський літопис, 1241). Легендарною постаттю був славнозвісний Боян, оспіваний у “Слові про похід Ігорів”. Улюбленцями народу були також скоморохи, яких називали веселими людьми або веселими молодцями. У билинному епосі згадують скоморохів, які грають “на гусельках, гудочках, свирелях” і з піснями “по уличках походжають”.
Поширення та розвиток музичної культури сприяли виникненню в лексичній системі мови специфічних найменувань. Досліджуючи пам’ятки XI-XIV ст., В.Філіппов] виділяє цілий пласт музичної лексики, серед якої найбільш частотними є слова ігрець, гудець, плясець, смичець. Аналіз цих найменувань свідчить, що це були не окремі вкраплення, а системно організовані елементи музичної термінолексики. Доказом цього є специфічна модель термінів: дієслівний корінь + суфікс -ець-.
До найдавніших слів, що позначали музичні поняття, належать: бубон, голос, грати, гудіти, гусла, дуда, пісня, свиріль, скрип, співати та ін., які є праслов’янськими за походженням.
Із впровадженням християнства в Киїській Русі почала розвиватись і церковна музика. У другій половині XI ст. у Києво-Печерському монастирі була заснована школа співу, з’явились і свої майстри церковного співу – розспівщики. Уже в ті часи існували два види церковного співу – кондакарний і стихирарний, записували церковні наспіви за допомогою спеціальних знаків – крюків, знамен [1, с.153-154].
Розвиток української церковно-музичної термінології досліджував О.Горбач у науковій розвідці «З історії української церковно-музичної термінології». Автор проаналізував музичну лексику, зафіксовану в писемних джерелах ХІ-ХVІІІ століть, починаючи від рукописних збірників, молитовників, псалтирів до музикознавчої праці М.Дилецького та лексикографічних праць П.Беринди, М.Смотрицького, Є.Славинецького, І.Срезневського, Л.Зизанія, І.Максимовича; О.Горбач зафіксував музичні терміни у водевілі І.Котляревського “Москаль-чарівник”. Автор зробив висновок, що “вся термінологія нашої церковної – а отже найдавнішої вченої музики в основному грецька: …скрізь ідеться або про безпосередні позичення з грецького або про кальки-переклади грецьких термінів на церковнослов’янщину” [3, с.3]. На думку вченого, церковно-музична термінологія засвідчує “сильну південну, візантійсько-болгарську хвилю, змінену згодом західньою, польсько-латинською чи – італійською” [3, с.3].
Особливе зацікавлення викликає музична лексика, почерпнута з давньоукраїнських пам’яток і зафіксована в “Материалах для словаря древнерусского языка” І.Срезневського [10], “Словаре древнерусского языка (ХІ-ХІV)” за редакцією Р.Аванесова [7], „Словнику староукраїнської мови ХІV-ХVст.”[8], „Словнику української мови ХV – першої половини ХVІІ ст.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Музична лексика Х-ХVІ століть

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок