Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Скачати реферат: Проблеми історії фонетичних систем східнослов’янських мов у мовознавстві 70-х рр. XIX ст. – 30-х рр. XX ст.

Проблеми історії фонетичних систем східнослов’янських мов у мовознавстві 70-х рр. XIX ст. – 30-х рр. XX ст. / сторінка 4

Назва:
Проблеми історії фонетичних систем східнослов’янських мов у мовознавстві 70-х рр. XIX ст. – 30-х рр. XX ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,59 KB
Завантажень:
201
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Звідси потебнянська кваліфікація тих або інших консонантних змін як “ослаблень” або “підсилень”. Зокрема, спірантизацію проривних та африкат і африкатизацію проривних учений розглядає як “ослаблення”, а перехід фрикативних в африкати та проривні – як “підсилення” [2, 89].
Наведений матеріал свідчить, що концепція “кількісних змін приголосних” охопила практично всі фонетичні закони в історії консонантних систем східнослов’янських мов. Проте, як зауважує В.А.Глущенко, концепція не привернула до себе уваги сучасників О.О.Потебні і ії не було оцінено належним чином. Він також відзначає, що концепція О.О.Потебні в цілому залишилася непоміченою в історичній фонетиці східнослов’янських мов і в лінгвістичній історіографії [2, 90].
Як вже було зазначено вище, у сучасних працях з української лінгвістичної історіографії відзначено, що “Очерк звуковой истории малорусского наречия” П.Г.Житецького є першою спробою цілісного огляду історичної фонетики української мови. На думку В.А.Глущенко системний підхід до мовних явищ у їх історії П.Г.Житецький реалізує насамперед шляхом поєднання в цілісній концепції розвитку вокалізму і консонантизму. В.А. Глущенко підкреслює, що П.Г.Житецький розглядає не лише зв’язок окремих голосних і приголосних у мовленнєвому потоці. Він досліджує зв’язок самих підсистем вокалізму і консонантизму. При цьому кожне фонетичне явище органічно включене в загальну концепцію і з неї випливає [2, 91]. П.Г.Житецький, за визначенням В.А.Глущенко, пише про однобічний зв’язок вокалізму і консонантизму, а не про їх взаємодію: в історії української мови зміни в підсистемі голосних (занепад редукованих) викликали зміни в підсистемі приголосних. Твердження про зворотний вплив консонантизму на вокалізм в історії слов’янських мов уперше представлене в працях О.О.Шахматова, який розглядав зв’язок вокалізму і консонантизму як взаємодію.
Дуже важливим у цій праці П.Г.Житецького є встановлення стійких тенденцій до рівноваги голосних і приголосних в історії української мови. З погляду вченого, між вокалізмом і консонантизмом існують компенсаційні відношення. “Ослаблення” вокалізму спричиняється до “підсилення” консонантизму, а “підсилення” вокалізму – до “ослаблення” консонантизму. Сама думка про те, що в тих чи інших сучасних слов’янських мовах та в їх історії “бідний” вокалізм поєднується з “багатим” консонантизмом і навпаки, виявилася дуже продуктивною в мовознавстві ХХ ст. Вона стала основою поділу слов’янських мов на два типи – вокалічний і консонантний, які інтерпретовано як у синхронічному, так і в діахронічному аспекті.
Актуальним, за В.А.Глущенко, є також твердження П.Г.Житецького про те, що типологічні відмінності між слов’янськими мовами полягають не тільки у вокалізмі, а й у консонантизмі. На думку вченого, у вокалізмі “індивідуалізм слов’янських наріч різкіше впадає в очі; але аналіз малоруського консонантизму покаже нам, що й тут панують глибоко типові звукові риси, хоча значною мірою вони зумовлені перетвореннями в галузі голосних
звуків” [3, 145]. Це видається П.Г.Житецькому закономірним: “Та інакше й бути не могло: своєрідна система голосних повинна викликати своєрідну систему приголосних звуків” [3, 145].
Дістала великого поширення та подальшого поглиблення й ідея П.Г.Житецького про провідну роль вокалізму в процесі перетворення систем вокалізму і консонантизму слов’янських мов: саме зміни в підсистемі голосних (занепад редукованих) викликають наступні зміни як у підсистемі голосних, так і в підсистемі приголосних. Для спільноруської епохи характерне “процвітання глухих голосних”. Цей час і був періодом відносної рівноваги вокалізму і консонантизму у фонетичних системах слов’янських мов. Прямо на це П.Г.Житецький не вказує, проте дане твердження представлене в ученого імпліцитно: воно органічне для системи ідей П.Г.Житецького. Про це свідчить, зокрема, і те, як зображує вчений еволюцію фонетичної системи української мови після занепаду редукованих голосних: “Рух звуків у малоруському наріччі, як і в усіх слов’янських наріччях, почався, на нашу думку, з утрати глухих звуків ъ та ь.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему: Проблеми історії фонетичних систем східнослов’янських мов у мовознавстві 70-х рр. XIX ст. – 30-х рр. XX ст.

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок