Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> реферат українською: Проблеми історії фонетичних систем східнослов’янських мов у мовознавстві 70-х рр. XIX ст. – 30-х рр. XX ст.

Проблеми історії фонетичних систем східнослов’янських мов у мовознавстві 70-х рр. XIX ст. – 30-х рр. XX ст. / сторінка 5

Назва:
Проблеми історії фонетичних систем східнослов’янських мов у мовознавстві 70-х рр. XIX ст. – 30-х рр. XX ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,59 KB
Завантажень:
201
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
..” [3, 67].
Усе вищезгадане вказує на те, що концепція зв’язку вокалізму і консонантизму в історії української мови П.Г.Житецького зберегла актуальність у порівняльно-історичному мовознавстві ХХ ст. Проте факт пріоритету П.Г.Житецького у постановці проблеми зв’язку вокалізму і консонантизму залишився непоміченим в студіях з історичної фонетики та в дослідженнях з історії мовознавства.
Коли вище у цій статті мова йшла про погляди В.В.Колесова, вже було відзначено як відбився системний підхід О.О.Шахматова до історико-фонетичних явищ. В.А.Глущенко характеризує проблему взаємодії вокалізму і консонантизму реалізовану у концепції О.О.Шахматова, як одну з “центральних проблем” історичної фонетики слов’янських (насамперед східнослов’янських) мов. У рамках зазначеної концепції О.О.Шахматов реконструював, з одного боку, паралельні процеси палаталізації і лабіалізації (лабіовеляризації) приголосних, з іншого боку, паралельні процеси V-депалаталізації та V-делабіалізації.
Сама ідея палаталізації приголосних будь-якого місця творення в спільнослов’янській мові в П.Ф.Фортунатова (а слідом за ним і в О.О.Шахматова) виникла з системних міркувань: палаталізація задньоязикових у спільнослов’янській – очевидний факт, але вибірність задньоязикових не знаходить пояснення, тому необхідно припустити, що палаталізації зазнавали й приголосні іншого місця творення – передньоязикові та губні. Висновок про палаталізацію всіх приголосних спільнослов’янської мови в зазначеній позиції став твердженням глобальної важливості. Проте О.О.Шахматов не зупинився на цій тезі. Системний підхід до мовних явищ дозволив йому зробити подібний висновок щодо впливу на приголосні голосних заднього ряду. Імовірно, що саме системні міркування примусили О.О.Шахматова реконструювати поряд з V-депалаталізацією паралельний процес V-делабіалізації. Сутність розглянутих процесів О.О.Шахматов убачав у перерозподілі тембру, у передачі високого й низького тембру приголосних голосним у межах складу. Надалі в історії східнослов’янських мов низький тембр приголосних міг повертатися до наступних голосних: відбувалися процеси лабіалізації голосних і делабіалізації приголосних, тобто втрати останніми самостійної, позиційно не зумовленої ознаки лабіалізованості. У складах з високим тембром подібний процес не відбувся [2, 164].
Отже, у працях О.О.Шахматова імпліцитно показано, що в ряді східнослов’янських діалектів ознака палаталізованості закріпилася за приголосними, а ознака лабіалізованості – за голосними. Тим самим була імпліцитно висловлена популярна в подальшому ідея про консонантний характер російської мови, який виник у результаті еволюції вихідної системи з пануванням вокалізму [2].
В.А.Глущенко підкреслює, що завдяки науковій діяльності О.О.Шахматова стала можливою та розробка проблеми взаємодії вокалізму і консонантизму в історії слов’янських мов, яка представлена в сучасних дослідженнях. Однак спеціальних робот, присвячених вивченню поглядів О.О.Шахматова на дану проблему в мовознавстві немає, що призводить до певної недооцінки наукової спадщини О.О.Шахматова.
Таким чином, за визначенням В.А.Глущенко, системний підхід учених Харківської і Московської лінгвістичних шкіл (О.О.Потебня, П.Г.Житецький, О.О.Шахматов) до історико-фонетичного матеріалу виявився у реконструкції систем архетипів і систем однорідних фонетичних законів, які об’єднані спільною причиною та діють у певний період розвитку мови, завдяки чому історію фонетичної системи можна представити як ланцюг причиново пов’язаних фонетичних процесів на рівні підсистем (вокалізм і консонантизм) і ознак (сила і слабкість, глухість і дзвінкість, проривність і фрикативність, палатолізованість і лабіовеляризованість приголосних). Це й зумовило те, що концепції “кількісних змін приголосних” О.О.Потебні, зв’язку вокалізму і консонантизму в історії української мови П.Г.Житецького та взаємодії вокалізму і консонантизму в історії слов’янських (насамперед східнослов’янських) мов О.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему: Проблеми історії фонетичних систем східнослов’янських мов у мовознавстві 70-х рр. XIX ст. – 30-х рр. XX ст.

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок