Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Інтер’єр у прозі І.Франка

Інтер’єр у прозі І.Франка

Назва:
Інтер’єр у прозі І.Франка
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,21 KB
Завантажень:
386
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
Інтер’єр у прозі І.Франка


У парадигмі прийомів і засобів художнього зображення прози І.Франка важливе місце займає інтер’єр*. Наше дослідження – це спроба аналізу мікропоетики інтер’єрних описів І.Франка в двох основних аспектах: типологічному та функціональному. Щодо першого, то детальні студії художніх творів письменника дають підстави виділити декілька найчастіше вживаних типів інтер’єрів.
Інтер’єр селянської хати Франко описує переважно в темних або сірих тонах, намагаючись таким чином підсилити дискомфортне враження від споглядання безпросвітних злиднів, нужди і занепаду, у яких селянин, по суті, не живе, а заживо хоронить себе, як у могилі : “А в хаті Максима в тім часі сумно, понуро, мов у гробі” [7; т.15; с.41] (“Патріотичні пориви”).
Порівняння хати з могилою зустрічаємо й у Франковій “Місії”: “Глиняна піч без комина займала чверть хати; чорні від диму стіни понуро, як могила, гляділи на нього; дощана постіль і безногий, топором тесаний стіл, – отсе, крім грубої верстви пилу і сміття, був ввесь спряток в тій нужденній хаті” [7; т.16; с.289].
Очевидно, певним стереотипом у творчій свідомості І.Франка був образ “хати-пустки”, який так часто зустрічається в художніх творах письменника, зокрема у “Петріях і Довбущуках”:
“…Уже пізня пора, в Довбущуківці всі, здається, полягали спати, тільки в одинокій престарій пустині мигтить блідий каганець і непевним блиском обливає предмети в тій безлюдній і мертвій оселі. […]
Каганець світився блідо, і через шпари полупаних дверей падало його непевне світло до сіней, котрих непобілені стіни були порохняві і погризені хробаками. В хаті самій не було нічого, кромі старої дерев’яної лави і товстої ялової колоди на середині, котра, здавалося, була ще забутком тих времен, коли на подібних колодах під топорами ляхів падали руськії голови”[7; т.14; с.75–76].
Образ “хати-пустки” Франко використовує для створення цілої гами почуттів у реципієнта – дискомфорту, суму, здивування, жалю, відрази, страху і навіть відчаю:
“Коли ввійшли до сіней, Андрієві первий раз стало чогось страшно, як побачив тую пустку, тії відлюднії, самотнії стіни, як побачив тую колоду серед хати, а на ній шнур, грубе поліно, на обох кінцях затесане і закарбоване, і сокиру” [7; т.14; с.82].
Артефакт пустки, незаповненого жодними предметами простору, несе важливе смислове навантаження в архітектоніці інтер’єрних описів І.Франка, подібне до того, що має пауза в музичному творі:
“Мендель сів на лаві і розглядався по хаті. В хаті було пусто і сумно: голі стіни, голі полиці, піч давно не топлена, а в ній кілька щербатих черепів. Пахло пусткою” [7; т.16; с.343] (“Яць Зелепуга”).
Часом зі скрупульозністю лихваря Франко складає список речей …відсутніх у інтер’єрі:
“Щоправда, хата була обширна і, очевидно, за добрих часів порядно збудована, але дуже занедбана і опущена. Ані приладів господарських під шопою, ані сусіків із збіжжям в обширних сінях, ані скринь з полотнами та шматтям у відчиненій коморі, ані кожухів на жердці, ані подушок на постелі – нічого не було” [7; т.14; с.347] (“Яць Зелепуга”).
Творчий метод І.Франка формувався під впливом М.Драгоманова, європейських філософів-позитивістів (О.Конта, Г.Спенсера, Ч.Дарвіна, І.Тена), то ж не дивно, що письменник оволодів феноменалістською методологією мислення з її опорою на факт. Фактографічно точного відтворення явищ реальної дійсності, “шматків життя” вимагала від І.Франка й ідейно-естетична доктрина натуралізму, з якою письменник познайомився за посередництвом творчості Е.Золя та інших європейських письменників-натуралістів. Тому деякі описи інтер’єрів у Франка сповнені так званих “неестетичних”, відразливих, часом навіть драстичних деталей, які проте дозволяють правдиво й життєвідповідно відтворити реалії побуту певної соціальної верстви:
“Андрій здивованим а заразом жалібним оком поглядав на тую нужденную оселю, на той образ убожества в найстрашнішім, відражаючім виді. Його очі падали то на нещасливу женщину, що, мов тінь підземна, стояла коло печі, то на внутр помешкання.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Інтер’єр у прозі І.Франка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок