Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Особливості стилістичної семантики лексеми народ у наукових текстах Івана Франка

Особливості стилістичної семантики лексеми народ у наукових текстах Івана Франка

Назва:
Особливості стилістичної семантики лексеми народ у наукових текстах Івана Франка
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,64 KB
Завантажень:
473
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Особливості стилістичної семантики лексеми народ у наукових текстах Івана Франка


Слово не просто не може залишатися поза реальністю, минулим чи майбутнім, воно творить його, називає, описує, характеризує, оживляє тощо. Слово – результат складної психофізіологічної діяльності людського мозку [2,20]. Тезаурус української мови не надто щедрий на моносемантичні слова. Як правило, до цієї категорії належать слова-терміни. Полісемія як характерна риса вітчизняного лінгвістичного словника – явище закономірне, адже українська мова має багатовікову історію, а процес виникнення і становлення мовного значення потребує часу. Відтак, “потрапляючи у ту чи іншу мовну систему, слово, як правило, вже навантажене історичним минулим, часто вельми складним, тривалим”, і важко переоцінити для вияснення сучасного стану слова “важливість історичного підходу, урахування історії і передісторії розвитку лексичної одиниці” [1, 19]. Але що лежить в основі значення? Як воно виникає? На ці та інші питання лінгвісти продовжують шукати відповіді і сьогодні. Значення розглядаються як елементи структури слова, розрізняються за видами, залежно від диференційних ознак. На думку С.П.Денисової, “при вивченні типів структури слова необхідно, по-перше, орієнтуватися на семантичну структуру слова як базову категорію лексичної семантики <…> а також зміст, смисл, передусім, імпліцитного вираження, цього лексичного значення; по-друге, вирізняти в семантичній структурі слова змістовний і значеннєвий аспекти …” [3, 50].
Передбачити занепад чи актуалізацію мовного значення того чи іншого слова – завдання не з легких, бо “лексичне значення <…> у хронотопі не статичне”. ЛСВ “знаходяться в постійному русі, обумовленому прагненням мовного знака, з одного боку, виконувати іншу функцію, ніж власна, з другого – примушувати інші мовні знаки мати те ж саме функціональне призначення” [3, 56].
Питання мовного значення не перестає бути у полі зору зацікавлень науковців. Від учення О.Потебні про внутрішню форму слова і до теорій значення, що висуваються лінгвістами ХХІ ст., формулювання значення як об’єкта лінгвістичних розвідок змінювалися. Значення слова розглядається з позицій різних галузей мовознавства, зокрема, лексикології (М.Я.Калинович), семасіології (Ю.С.Степанов, Т.В.Тодорова, В’яч.Іванов, А.Вежбицька), психолінгвістики (О.Ю.М’ягкова), стилістичної семантики (С.Я.Єрмоленко, В.В.Дятчук, Л.О.Пустовіт).
Метою нашої статті є спроба простежити семантичні зміни, що відбуваються у структурі лексеми народ. До розуміння структури слова виходимо із поширеного у сучасній лінгвістиці тлумачення цього поняття як будови, що являє “складну ієрархію елементів у двох аспектах: 1) включення елементів у склад слова і 2) взаємодія формальних і значеннєвих ознак цих елементів (В.П.Конецька)” [3, 50]. А відтак структура слова – це “багатомірний простір, координатами якого виступають парадигматичні, синтагматичні й дериваційні інваріантно-варіантні ієрархічні відношення” [3, 50].
Об’єктом пропонованої статті є лексема народ у наукових текстах І.Франка. Тексти класика української літератури сьогодні не перестають слугувати вдячним матеріалом для багатьох лінгвістів. Є немало праць, присвячених структурі текстів автора, їх поетиці, синтаксису, стилістиці (Л.М.Полюга, Н.П.Корнієнко, І.Г.Матвіяс, І.К.Білодід, І.І.Ковалик, Т.І.Панько). Але творчість репрезентанта мовної епохи кінця ХІХ – поч. ХХст. з погляду уживання лексеми народ є малодослідженою. У той же час, як слушно відмічає С.Єрмоленко, “проникнення в мову української класики, трансформація цієї мови в духовному досвіді різних поколінь забезпечує гармонію людини з мовою та національною культурою” [4, 13].
Одна із праць, присвячених творчості І.Франка – монографія “Мова і нація в естетичній концепції Івана Франка” Т.Панько. Автор наукової розвідки здійснює ґрунтовний аналіз мовотворчості письменника з погляду вживання лексем мова, народ, нація, етнос та ін.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Особливості стилістичної семантики лексеми народ у наукових текстах Івана Франка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок