Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Постмодерна пропозиція і сучасна література

Постмодерна пропозиція і сучасна література

Назва:
Постмодерна пропозиція і сучасна література
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,52 KB
Завантажень:
178
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
Постмодерна пропозиція і сучасна література


Пошук літературою власної ідентичності – процес знаковий і постійний. Він зазнає пожвавлень та спалахів у моменти, коли система естетичних вартостей улягає радикальному переосмисленню або ж, навпаки, втрачає гостру актуальність, якщо є недавно вироблений канон і досконалі тексти, котрі той канон стверджують та упривілейовують. У нинішній ситуації переживаємо радше перший сценарій. Дискусія про новий статус і нову якість української літератури, почата ще півтора десятиліття тому, не вичерпана й не закінчена, а раз у раз спалахує з новою силою. Одні охоче провокують її розвиток, інші вказують (і не без слушності) на повторюваність арґументів. Треті виступають репрезентаторами унікального своїм консерватизмом та живучістю українського опортунізму і закликають припинити усякі навкололітературні суперечки, позаяк вони відволікають письменника від головного – писання текстів. За їхньою логікою, писання самовартісне, а вже в тракті цієї роботи коли-небудь прийде розуміння, що, як і для чого пишеться. Та як би ми не хотіли, самосвідомість літератури не може обмежитися практичним рівнем, а вимагає теоретичної абстракції та побудови певних інтелектуальних концепцій. Особливо якщо оцінювати літературу як інституцію, чого, між іншим, вимагає шкільна та університетська гуманітарна освіта. Защеплення певних загальних критеріїв культурно-мистецького життя ХХ століття дає змогу на прикладі творчості наших днів безпосередньо поміркувати над питанням камо грядеши.
Ключовими категоріями, в яких осмислює себе сучасна літературна свідомість, є, звичайно, постмодернізм та модернізм. Саме між цими двома глобальними поняттями відбувається пошук самоідентичності сучасної літератури. При цьому означується кілька важливих аспектів, які водночас служать основними пунктами віднесення:
а) ставлення літератури до її минулого, до традиції, зокрема визнання чи невизнання національного досвіду модернізму, покликуваність на нього в нинішній ситуації;
б) реляції з європейським та світовим письменством, співвіднесення естетичних набутків та класифікаційних матриць;
в) самооцінка в медіально-культурному контексті сучасності, можливість сприймати та задовольняти його запити, які багато в чому визначають роль літератури як суспільної інституції, її престижність та популярність;
г) дефініції та тлі посттоталітарного соціуму та проекції різних субматриць на зразок східноєвропейської, пострадянської, слов’янської ідентичностей.
На перехресті дискусії опиняються найчастіше темпорально-оцінні чинники, що віддзеркалюють ситуації минулого і сучасного та, що не менш важливо, дають підстави для прогнозування майбутнього української національної культури. Пафос запитування у традиції зводиться, грубо кажучи, до низки принципових дилем: чи була витворена протягом ХХ століття модерна українська культура, чи існує вона сьогодні та наскільки вагомою виявляється у процесі творення нових текстів, наскільки її досвід є національним і космополітичним, наскільки можлива інтеґрація у світовий процес тощо? З іншого боку, не можна іґнорувати численних катаклізмів українського культуротворення, які не тільки сповільнили модерні аспірації української еліти, а й заморозили їх, інфантилізували, викликали своєрідну амнезію й потребу щоразу (після чергової хвилі репресій, чисток, нагінок, заборон) повертатися на круги своя, представляючи таке повернення як абсолютне відкриття. У цьому аспекті, до речі, український аванґард немалою мірою профанізував свою революційну (в естетичному сенсі поняття) функцію, паразитуючи на неможливості свободи слова й безальтернативності мистецьких стилів.
Західний постмодернізм, вситуований у наші реалії буття й культури, мусить зазнати чергової деконструкції. Два рівні “постмодерної кондиції”, які маємо на Заході та в Україні, настільки вражаюче відмінні, що важко говорити про спільність естетичної парадигми. Це аж ніяк не привід до визнання власної ущербності та меншовартості, радше – привід для рефлексій над геополітично-цивілізаційною і національно-естетичною своєрідністю української літературної моделі та перспективою її вписування у сучасні контексти.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Постмодерна пропозиція і сучасна література

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок