Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Особливості вивчення теоретико-літературних понять на уроках української літератури в старших класах (на матеріалі поняття «пейзаж»)

Особливості вивчення теоретико-літературних понять на уроках української літератури в старших класах (на матеріалі поняття «пейзаж»)

Назва:
Особливості вивчення теоретико-літературних понять на уроках української літератури в старших класах (на матеріалі поняття «пейзаж»)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,42 KB
Завантажень:
40
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Особливості вивчення теоретико-літературних понять на уроках української літератури в старших класах (на матеріалі поняття «пейзаж»)


Літературна освіта школярів передбачає не тільки залучення їх до читання різноманітних творів, активізацію читацької діяльності, а й проникнення у природу художнього твору, розуміння особливостей та функцій поетичного слова, його естетичного впливу. Керовані вчителем, школярі мають навчитися не лише усвідомлювати, подобається їм чи не подобається той чи інший твір, а й замислюватися над тим, що саме подобається їм у творі, як створюється художній образ, які прийоми застосовує письменник задля естетичного впливу на читача тощо. Отже, літературна освіта учнів включає в себе передусім осмислене читання, яке відрізняється від простого читання рівнем естетичного сприйняття. І цей рівень має постійно підвищуватись у процесі вивчення української літератури.
На формування рівня естетичного сприйняття твору учнями суттєво впливає володіння ними теоретико-літературними поняттями, які є своєрідними «ключами» до художнього твору і літературного процесу взагалі. З допомогою цих понять школярі зможуть краще зрозуміти, як створюється той чи інший літературний твір, як розвивалася література впродовж століть, яким законам підкоряється мистецтво слова.
У минулі роки, коли в процесі аналізу художнього твору акцентувалася виховна функція літератури, зосередженість на змісті художнього твору відповідала головній меті, поетиці творів приділялася недостатня увага, художня тканина твору залишалася поза увагою всіх учасників уроку, Найбільш недослідженими на сучасному етапі залишаються елементи художнього твору, зокрема й літературний пейзаж. М. Рибникова писала, що «почуття природи треба виховувати, культивувати, вирощувати». При цьому вона застерігала про двоякість мети, тобто учень повинен навчитися бачити красу самої природи й також художнього зображення її, інакше — «щоб він бачив і відчував поезію в природі й природу в поезії, тобто в мистецтві. Природа в дійсності — це одне, що доступніше й простіше, природа у віршах і на картині — це друге, — складніше й тонше» [1; 34] О. Никифорова досліджувала сприйняття художньої літератури учнями на прикладі «художніх описів природи — як відносно самостійних і невеличких за обсягом елементах літературного твору і в той час, напевне, найбільш складних для читачів» [2; 23].
У процесі опанування поняття «літературний пейзаж» на вчителя чекають дві проблеми. Перша — суто літературознавча.
Нині у літературознавстві відсутнє однозначне, чітке, всебічне його визначення. Більшість наукових джерел коментують його по-різному, що, на наш погляд, спричинює відсутність належної уваги до цього елементу художнього твору з боку вчителів-словесників під час аналізу художніх творів, а це у свою чергу породжує примітивне уявлення школярів про літературний пейзаж.
Простежимо, які подаються коментарі стосовно окресленого питання. «Пейзаж — у літературі це словесне зображення природи — поля, лісу, села, міста, гір, рік, моря, неба» [3; 152]; «Пейзаж — реальний вид якоїсь місцевості» [4; 310]; «Пейзаж в літературі — опис, зображення природи засобами слова» [5; 226]. Чи може «пейзаж» бути просто «словесним зображенням природи» або «картиною природи»? Чи має право письменник увести в тканину твору просто «реальний вид якоїсь місцевості», не підпорядкувавши його ідей-но-художньому задуму? П.К Суздалєв зазначав, що від побутового сприймання краси почуття митця відрізняються певною направленістю, програмою чи свідомо-філософським ставленням до природи. Художник, «відображаючи той чи інший момент життя, змальовує те, що до нього ніхто інший не бачив, не осмислив чи не відчув, як він. Але для того, щоб виразити своє ставлення, свої думки і почуття, він повинен підпорядкувати зображення своєму задуму, виділити, підсилити, підкреслити на полотні ті зримі сторони натури, які в першу чергу несуть у собі потрібну виразність, і в той же час опустити, відкинути чи видозмінити все те, що заважає зображенню, відволікає і розсіює увагу глядача» [6; 16].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Особливості вивчення теоретико-літературних понять на уроках української літератури в старших класах (на матеріалі поняття «пейзаж»)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок