Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Омонімія як лексико-семантичне явище

Омонімія як лексико-семантичне явище

Назва:
Омонімія як лексико-семантичне явище
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,60 KB
Завантажень:
111
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Омонімія
Омонімія як лексико-семантичне явище характеризу-ється тим, що для позначення абсолютно різних предметів позамовної дійсності використовується один і той же форматив, тобто матеріальне вираження словесного зна-ка. Отже, омонімами (гр. homos — однаковий, onyma — ім'я) називають слова, що звучать і пишуться однаково, але не мають нічого спільного у властивих їм значеннях. Наприклад: дід-1 (батьків або материн батько; чоловік похилого віку), дід-2 (будяк, Carduus L.; осот, Cirsium L.), дід-3 (сніп соломи або очерету, зв'язаний так, що половина верхівок з одного боку, а половина — з другого; сніп, що стоїть на почесному місці в хаті), дід-4 (їжа з пшона та борошна); дід-5 (назва танцю); лава-1 (до-шка на стояках, на яку сідають або кладуть що-небудь, ослін; парта), лава-2 (спосіб шикування, шеренга, ряд), лава-3 (вулканічна маса), лава-4 (вибій у шахті із суціль-ною системою розробки корисних копалин), лава-5 (гряда в річковому порозі; водяна поверхня серед болота; торфяне болото); коза,-1 (самиця козла, Сарга hircus L.), коза-2 (дрюк з двома суками для підпирання воза під час змазування), коза-3 (волинка), коза-4 (великий норець, Coiymbus cristatus L.), коза-5 (риба шиповка звичайна, сикавка, Cobitis taenia L.), коза-6 (в'язниця, карцер); рись-1 (великий хижий ссавець родини кошачих), рись-2 (швидкий алюр, середній між галопом і ступою); рейд-1 (прибережний водний простір, придатний для стоянки суден на якорі), рейд-2 (короткочасна активна військова операція, напад); рація-1 (пересувна радіостанція), ра-ція-2 (розумна підстава, обгрунтування чого-небудь); ко-са-1 (заплетене волосся), коса-2 (знаряддя для косіння трави, збіжжя), коса-3 (вузька намивна смуга суходолу в морі, річці тощо, сполучена одним кінцем із берегом), коса-4 (селезінка), коса-5 (сухожилок); корнет-1 (духо-вий музичний інструмент), корнет-2 (перший офіцерський чин у кавалерії в російській армії; хорунжий); лев-1 (великий хижий звір родини котячих, Panthera leo L.), лев-2 (грошова одиниця в Болгарії), Лев-3 (чоловіче ім'я); марина-1 (картина, що зображує морський крає-вид), марина-2 (рослина марина щиткова, Pyrethrum corymbosum L.), Марина-3 (жіноче ім'я); лютий-1 (хи-жий, кровожерливий, злий (про звіра, тварину), лютий-2 (другий календарний місяць року); ставний-1 (який має високу струнку постать, міцну будову тіла, поставний), ставний-2 (прикметник від іменника став); наколоти-1 (колючи, приготовляти в якій-небудь кількості: наколоти дров), наколоти-2 (ушкоджувати, ранити гострим предме-том: наколоти палець голкою); насаджувати-1 (насаджу-вати ліс), насаджувати-2 (насаджувати наконечник на спис). За семантичною структурою і співвідношенням систем своїх форм омоніми різко відмежовані один від одного. Їх значення якісно відрізняються від взаємо-пов'язаних основного і похідного, прямого і переносного значень у випадках полісемії. Суттєво важливим є також і те, що омонімам не властиві спільні або єдині структурні ознаки називання предмета або явища. За згаданими якісними характеристиками омонімія протиставляється полісемії, що, однак, не забезпечує переконливого, по-слідовного розмежування цих двох лексико-семантичних явищ навіть за умов спеціального аналізу, зокрема в лексикографічній практиці. Наприклад, як лексико-семан-тичні варіанти можуть кваліфікуватися слова, насправді не пов'язані ні одним з можливих типів значеннєвого переосмислення, ні спільним етимологічним джерелом. У цьому переконує, зокрема, тлумачення дієслова сочити, у значеннєвій структурі якого виділено три лексико-семантичні варіанти: 1) випускати, виділяти по краплі яку-небудь рідину; 2) добувати, вибирати сік, рідину з чого-не-будь; 3) підстерігати кого-небудь, стежити за ким-небудь (У нашого ж вчителя в цей непевний час непевні гості бувають. Сочити, сочити за ним треба (М. Стельмах) 2. Фактично тут об'єднано дієслова-омоніми сочити-1 і сочити-2, перше з яких виступає у двох лексико-семантичних
варіантах, а друге є однозначною лексичною одиницею.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Омонімія як лексико-семантичне явище

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок